«Громадське радіо»
За допомогою якої методології перевіряти репутацію вищого навчального закладу? Чи достатньо інформації містить українське рейтингування ВНЗ та іміджеві ВНЗ? Стипендії, гуртожитки, методологія, співпраця з іноземними університетами, студентське самоврядування, викладацький склад та наявність хабарницької традиції: все це і не тільки обговорюємо в спеціальному випуску «Чайника» з Єгором Стадним.
«Основні негаразди беруться з викривленої мотивації. В нас склалася парадоксальна ситуація, коли домінує враження, що якщо ви закінчили школу, то життя поза університетом не існує.
Оця складова обов’язковості починає справляти негативний вплив, — говорить пан Єгор. — Основним чинником, який підштовхує неодмінно вступати в університет є батьки. Очевидно, що не неодмінно. Вступати треба лише тоді, коли ви точно знаєте, що хочете отримати від університету і спеціальності».
Також намагаємось розібратися у тому, чим треба керуватись при виборі вищого навчального закладу: «У нас легше визначити, куди не треба йти. Неодмінним проявом поганого університету є розповсюджені в ньому корупція і хабарництво.
Ми в CEDOS запустили сайт, на якому збираємо данні про порушення прав викладачів і студентів. Власне, запускали ми його для того, щоб, коли прийде момент обирати університет, у людей був інструмент, який би показував, від чого треба триматися осторонь».
Наприкінці програми говоримо про найбільш і найменш популярні професії, а також механізм вибору майбутньої спеціальності.
«Профорієнтація передбачає пояснення зрозумілими словами для дитини і її батьків тих тенденцій на ринку праці, які закладені давно і пророкують певний розвиток в майбутньому. Цим у нас ніхто не займається, — зазначає пан Єгор, — Зрозумійте, що вам необхідно. Якщо ваші батьки домінують над вами, вам треба переконати їх, що це зараз ви дитина, якій 17-18 років, а потім ви будете 22-річною молодою людиною, залежною від вибору, що був зроблений батьками».