Субвенції: на яких депутатів Кабмін витратив гроші в 2018 році

Рух «Чесно» проаналізував, як розподілялись субвенції на соціально-економічний розвиток в 2018 році. Більші субвенції на розвиток отримують ті регіони, де мажоритарники підтримують законодавчі ініціативи більшості щодо державного бюджету. Оскільки загалом цей розподіл не дуже рівномірний, не завжди покриває запит регіонів на певні об’єкти, часто субвенції на соціально-економічний розвиток називають «гречкою» від Кабінету Міністрів, розповідають Єгор Поляков, аналітик ГО «Центр UA», та Оксана Ставнійчук, аналітикиня «ЧЕСНО»

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Єгор Поляков,

Оксана Ставнійчук

Субвенції: на яких депутатів Кабмін витратив гроші в 2018 році
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-chesno-19-04-11.mp3
https://static.hromadske.radio/2019/04/hr-chesno-19-04-11.mp3
Субвенції: на яких депутатів Кабмін витратив гроші в 2018 році
0:00
/
0:00

— У вас є річна статистика щодо субвенцій. Це статистика на основі відкритих даних із сайту ВР?

Оксана Ставнійчук: Ні, це розпорядження Кабінету Міністрів та зміни до цих розпоряджень. Це не відкриті дані, а вордівські документи, які ми обробляли тривалий час. Цю інформацію можна знайти на сайті Кабінету Міністрів, якщо шукати «Субвенції на соціально-економічний розвиток».

— Що таке субвенції, для чого їх роздає Кабмін і на що вони використовуються?

Оксана Ставнійчук: Субвенцій дуже багато, близько декількох десятків видів. Ми аналізуємо саме соціально-економічну субвенцію. Це субвенція, яка має бути спрямована на великі інфраструктурні об’єкти: будівництво лікарень, шкіл. Оскільки цей розподіл не дуже рівномірний, не завжди покриває запит регіонів на певні об’єкти, часто її ще називають «гречкою» від Кабінету Міністрів. За «збігом» найбільші суми отримують певні категорії депутатів.

 — Хто саме?

Оксана Ставнійчук: У минулому році ми досліджували це питання в зв’язку з голосуванням за бюджет. Був знайдений патерн: дуже часто нардепи, які голосують за бюджет, отримують більше субвенцій. Якщо подивитися на суми, які отримують такі фракції, як «Народний фронт», «БПП», група «Воля народу» й т.д., то найбільша сума на одного депутата припадає на мажоритарників «Народного фронту»: близько 35 млн. грн. Наприклад, Луганська область отримала всього 25 млн грн. у 2018 році. «Народний фронт» завжди голосує за бюджет і вони входять у коаліцію.

— У нас прийнято вважати, що субвенції отримують депутати-мажоритарники, щоб переобиратися на своїх округах.

Оксана Ставнійчук: Є думка, що це їм допомагає. Тому що дуже часто ці гроші дають їм змогу піаритися на якихось об’єктах. Часто це об’єкти невеликої інфраструктури: дитячі майданчики, спортивні комплекси, обладнання, але це дає змогу нардепу приїхати на відкриття цього дитячого майданчика, який коштує не таку й велику суму, й повісити табличку, що це за підтримки народного депутата такого-то.

Наприклад, ми знайшли цікавий випадок. Друга найбільша субвенція належить округу «нарфронтівця» Віктора Романюка. Це 94-й округ (Обухівський, Васильківський район у Київській області). Округ Віктора Романюка отримав 105 млн грн. – це половина бюджету Київської області по субвенції. Але цього року по цьому округу планує балотуватися списочник «БПП» Ігор Кононенко. Якщо прослідкувати у соцмережах за сторінкою Кононенка, можна побачити, як він відвідував спортзаклади по округу Романюка й писав у соцмережах: «за моєї підтримки» чи «профінансовано».

— Я так розумію, депутати наперед не знають, яка сума зайде на їхні проекти, коли підтримують бюджет на наступний рік, не бачать конкретної суми?

Оксана Ставнійчук: Я думаю, не бачать. Інколи народні депутати взагалі не знають, що на їхній округ щось виділяється. Інколи є дрібне фінансування від Кабміну: якесь обладнання для школи, невеликі суми. Депутати отримують ці кошти начебто на свій округ, але вони ніяк не залучені до добування цього фінансування.

Єгор Поляков: Не те, щоб всі 427 депутатів були в курсі, скільки кому піде. По-перше, там далеко не всі мажоритарники, списочникам ця інформація може бути цікава, але це не про їхній округ йдеться. Плюс – якщо у вас нікого немає в Бюджетному комітеті  й ви не там, зовсім необов’язково, щоб ви до цього процесу були залучені. Тим не менше, коли подаються проекти, про якісь конкретні суми там ідеться.

— Як вплинуло те, що ви побачили в документах Кабміну, на цю кампанію, яка ще триває?

Оксана Ставнійчук: Ще рано говорити – скоріше, буде видно по парламентських виборах. Але можна сказати про той же округ Романюка, який хоче «відбити» Ігор Кононенко: по цьому округу Порошенко програв, хоча на нього претендує не остання людина в «БПП». Складно поки що сказати, наскільки це допомагає.

Єгор Поляков: У будь-якому разі, це точно робилося на парламентські вибори, не йшлося про президентські. Бачити будемо вже восени.

Чому погано, що субвенція на соціально-економічний розвиток політизована? Бо це дуже видимі речі. Коли ви завели субвенцію на медиків, це якась фіксована сума, тому що треба заплатити медикам, треба якусь суму коштів на ліки. Але це якась фіксована сума: держава взяла на себе зобов’язання, держава це зобов’язання виконує. А от інфраструктурні проекти – це вже якийсь конкурсний відбір. Якщо ваш мажоритарник потрапив у владу, проголосував за бюджет, то конкретно на ваш округ, може, щось зайде. Але люди, які не у владі, які в меншості, або не потрапили в Бюджетний комітет, або комусь не там перейшли дорогу, можуть взагалі нічого не отримати або отримати в десятки разів меншу суму.

У результаті на розподіл впливає не те, чи дійсно є потреба регіону в такій кількості інфраструктурних проектів, а те, чи вашому мажоритарнику пощастило потрапити у владу.

— Я так розумію, соціально-економічна субвенція – річ корисна, ці гроші можна спрямовувати на конкретні інфраструктурні проекти. Як тут зменшити ризики політизації?

Оксана Ставнійчук: Проблема в тому, що досі немає прозорого механізму, формули, яка б точно визначала, якому регіону скільки грошей треба, на які об’єкти. Ми можемо бачити це з цифр за підсумками аналізу розпоряджень.

Луганська область отримала всього 25 млн грн. Це будівництво якогось будинку соцзахисту чи щось таке, а в той час Вінницька область отримує 326 млн грн. Чому така різниця – це питання.

Є 13 округів народних депутатів, які взагалі не отримали субвенцію. Ці округи переважно на сході країни й можна якось пояснити це тим, що немає впевненості в будівництві. Але є округи таких мажоритарників, як Ярош або Дмитро Голубов із Одеси – вони теж минулого року не отримали субвенційних коштів.

У Мінфіні мали б прописати якісь чіткі правила, як вони виділяють гроші, щоб вони рівномірно розподілялися й ніхто не був ображений.

Єгор Поляков: Або з прив’язкою до населення визначити мінімальну суму й зробити окремий фонд, коли подаються всеукраїнські проекти зі всіх областей. Це насправді не так складно – відділити політичну складову. Тут основне питання в мажоритарниках, які незацікавлені в тому, щоб втрачати цей механізм.

— Як ви вважаєте, за чим важливо стежити всім нам наступного тижня?

Єгор Поляков: По-перше, дебати: чи з’являться кандидати, на яких умовах. Це важливо. Важливо дивитися, як будуть себе поводити штаби, які заяви робитимуть. Перечитати обов’язково програми, передивитися політичну історію кандидатів. Якщо в одного з них її немає, подивитися на історію його оточення. Почитати їхні декларації, подивитися, що ми взагалі знаємо про фінансування їхніх політичних сил.

Оксана Ставнійчук: А все про кандидатів можна прочитати на сайті «Політхаб» і «ЧЕСНО».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.