— Чи є хтось, хто вас особисто вразив у списку кандидатів?
— Звісно, такі люди є. Була певна категорія кандидатів, про яких я почув вперше. Друга категорія — програми цих кандидатів, а третя — кандидати, які попри свою попередню участь у попередніх виборах знову кандидуються у президенти, попри низьку підтримку, яка у них є серед виборців.
Відразу хочу зробити уточнення, що під час цієї президентської кампанії, попри те, що кандидат передумає і вирішить знятися до 7-го березня, на цей раз йому грошову заставу не повертають. Якщо він уже зареєстрований, гроші вже пішли до бюджету, навіть якщо він зніметься, гроші залишаться в бюджеті України. 44 кандидати вже заплатили до бюджету України 110 мільйонів гривень, але це лише четверта частина, яка була закладена в бюджеті на 2019 рік на президентську кампанію, на діяльність ЦВК. Навіть офіційна президентська застава дуже маленька, вона навіть не покриває половини видатків президентської кампанії.
— Прийнято вважати, що окрім лідерів перегонів є частина кандидатів, які змагаються за політичний вплив, політичну вагу. Але є доволі велика частина тих, хто є так званими технічними кандидатами. Наскільки їх багато цього разу? Чи можемо ми точно сказати, що той чи інший кандидат технічний? Чи є достеменно відомим, на чию користь чи проти кого висунений технічний кандидат?
— Точно сказати, мабуть, все-таки не можна через те, що будь-яка людина має право балотуватися, але ми можемо дивитися на певні ознаки, те, як кандидат проводить свою кампанію, як реєструється, який у нього політичний бекграунд.
Офіційну заставу повертають лише у двох випадках — якщо кандидат проходить в другий тур або перемагає. Всі інші кандидати сплатили 2,5 мільйона гривень безповоротно.
— Яке, на вашу думку, сформується враження про ці 44 прізвища у ширших кіл громадськості?
— Як на мене, виборець все-таки орієнтується у впізнаваних політиках. Якщо навіть журналісти не знають або вперше чують прізвище кандидата, то що казати про пересічного виборця. З одного боку, добре, що така кількість кандидатів. Це свідчить про те, що, якщо є у людини бажання, вона може балотуватися. З іншого боку, це показує, що певні політичні кола зацікавлені в тому, щоб була така кількість людей. Якщо мати більшість на дільниці, то можна мати свого секретаря, свого голову, представників ДВК в ТВК і впливати на результати виборів в підрахунку голосів через своїх людей на місцях.
— Серед кандидатів у президенти є люди, які раніше не займалися політикою. Окрім всім відомого Володимира Зеленського, є ще хтось?
— Щоб повністю не займалися політикою, це Володимир Зеленський. Можна ще назвати журналістку Юлію Литвиненко. Вона у своїй біографії пише, що завжди працювала журналісткою на телебаченні. Якщо ознайомитися з іншими маловідомими кандидатами, які балотуються, ми побачимо, що вони неодноразово балотувалися на рівні міської, обласної ради, у Верховну Раду. Хтось був депутатом Верховної Ради третього скликання, п’ятого, шостого. У деяких кандидатів просто шалена політична міграція. Якщо порахувати переходи або балотування на різних виборах, то там можна нарахувати 6 — 7 політичних сил. Це або політичні заробітчани, або люди, які, можливо, хочуть реалізуватися в політиці будь-яким чином на різних рівнях.
Низка кандидатів, які балотуються, є чинними помічниками депутатів, які також балотуються. Наприклад, Олександр Данилюк є помічником народного депутата Віктора Кривенка.