Ромів-ВПО не беруть на роботу, бо ті часто не мають освіти, — правозахисники

Нещодавно в Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців зустрічались з ромськими посередниками. Обговорювали результати роботи за минулий рік. Так, соціально-медичний посередник Максим Джум працював  з ромами, які переїхали з зони військових дій до Одеської області: «Мало того, що роми весь час страждають від якихось бюрократичних процедур і механізмів у нашій країні, то це ще і роми-переселенці, які залишили своє житло на окупованих територіях. В деяких сім’ях воно взагалі було знищено, зокрема у Калінінському районі та поблизу Маріуполя. Вони зіштовхуються з проблемами, які місцеве населення вже вирішує. Наприклад, їм не надають житло в оренду, бо вони роми і ще й переселенці. Завдяки програмі УВКБ ООН і Міжнародному фонду “Чіріклі” ці люди отримали соціальний супровід та можливість звертатися по допомогу. Деяким ромам-переселенцям було зроблено документи. Наприклад, Надія Юрченко отримала паспорт, ID-картку. Вона зараз працевлаштована, працює помічником кухара в «Таврії». Також вона зараз влаштовує дитину в дитячий садочок».

Молодша польова радниця з питань захисту Управління називає такі цифри: завдяки роботі таких посередників, виявили 25 родин ромів-ВПО у дуже складних життєвих обставинах, що проживають в сільській місцевості. Вони отримали допомогу на зимовий період – дрова і паливні брикети.

На загал, в УВКБ ООН відомо про 900 ромів переселенців, з них 201 людина потребувала юридичної допомоги. Чотирьом людям допомогли отримати паспорти, допомогли отримати 14 свідоцтв про народження.

За словами Віри Шелест, щоб вирішити ситуацію з особами, які ризикують стати людьми без громадянства, необхідна згуртованість усіх відповідних структур. Ще декілька справ щодо реєстрації ВПО в процесі, це може затягнутись й на півроку. В Кропивницькому планують вирішувати питання реєстрації жінки з дитиною через суд.

Ось що каже Максим Джум про допомогу літнім людям, які вимушені залишити свої домівки: «Ромам похилого віку, які теж є внутрішньо переміщеними особами, допомогли ліками. Це стало можливим завдяки співпраці з організаціями «10 квітня» та «Крим-SOS». Ромам допомогли одягом. Також вони отримали доступ до тих організацій, які допомагають переселенцям. Одні організації раз на тиждень надають молочні продукти, інші – ще щось. Таким чином роми отримали всю цю інформацію. Було проведено кілька фокус-груп, на яких обговорювалися та вирішувалися ці питання. 14 сімей отримали взимку паливні брикети. Вони були дуже задоволені, бо в деяких людей немає грошей, щоб оплачувати газ або електрику. А тут на весь опалювальний період їх забезпечили паливними брикетами. Ми бачили, як переміщені роми ділилися цими брикетами з іншими ромами, які не потрапили під дію цієї програми».

Як зауважує Віра Шелест, більшість родин, з котрими спілкувалися і в Золотоноші, і в Київській області, і у Кіровоградській області – живуть в дуже тісних умовах. В однокімнатній квартирі може проживати біля 8 людей, дорослі сплять на підлозі на малесенькій кухні: «Але, що завжди позитивно дивує, то це те, що діти завжди доглянуті і чисті, незважаючи на важкі умови проживання».

Попри те, що ця структура переважно працює з біженцями і шукачами притулку, залишити без увагу таку вразливу групу переселенців, як українськи роми, не могли.

За даними УВКБ ООН,  62 людини з тих, хто переїхали з Донбасу, змогли зареєструватись як переселенці. А для багатьох, уточнюють спеціалістки, це досить складно – немає документів, що підтверджують проживання на непідконтрольних українській владі територіях. Лише 9 матерів отримали документи, що підтверджують статус самотньої матері. 3 людини пройшли медичне обстеження і отримали групу інвалідності.

Ще зазначають, що 6 ромів-ВПО зареєструвалися в Центрі зайнятості, 16 ромам змогли знайти роботу (неофіційну), з них 11 чоловіків працюють на будівництві, а 5 жінок зайняті у торгівлі на ринку. Нагадаємо, тут йдеться лиш про тих ромів, які переїхали і з якими спілкувалися ромські посередники в рамках роботи з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні. Віра Шелест каже, що інші 16 українських ромів через Центри зайнятості не змогли знайти роботу. Основна проблема – відсутність освіти.

У цьому випуску слухайте також про те, як на Дарниці у Києві планують влаштовувати суботники з прибирання території, а в ООН згадали про погроми у Лощінівці. Говоримо й про те, що під час фесту DocudaysUA запропонують гуртуватися біля «шатра порозуміння». Такий захід пройде у Будинку кіно 30 березня.

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, Роман Зіменко, звукорежисер Андрій Іздрик. Фото надані УВКБ ООН.

Ромський проект Chiriklo на Ранковій Хвилі є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».