Стійкість до антибіотиків може повернути нас на початок ХХ століття — інфекціоніст

Війна — особливий фактор, який впливає на поширення стійкості до антибіотиків серед населення. Таку думку в етері Громадського радіо висловив лікар-інфекціоніст Федір Лапій.

«Коли наші воїни через поранення опиняються за кордоном для продовження лікування чи відновлення, вони мають дуже резистентні бактерії. Є вже досить багато публікацій про це. Через війну у нас багато є проблем, пов’язаних з обстеженням, з призначенням антибактеріальних препаратів. Їх призначають як терапію надії або без виходу, коли призначають дуже потужні, дуже сучасні антибактеріальні препарати, які належать до резерву (на випадок резистентної бактерії)», — заявив експерт.

Що таке стійкість до антибіотиків

Бактерії розмножуються, під час їхнього розмноження і поділу, відбуваються певні мутації.

«Ми призначаємо антибіотик, він діє на ті бактерії, які до нього чутливі. Є точки прикріплення, є рецептори, є входження, є дія антибіотика на цю бактерію. Але в результаті мутацій є деякі бактерії, які можуть бути стійкими до цього антибактеріального препарату. І відбувається так звана селекція. Тобто антибіотик діє на чутливі і не діє на резистентні бактерії. Резистентні виживають і вони починають давати наступне покоління бактерій, які вже сформували резистентність до конкретного антибіотика», — пояснив лікар.

Чим більше ми використовуємо антибактеріальні препарати, тим логічніше робити висновок про те, що будуть формуватися резистентні бактерії (тобто у бактерій вироблятиметься стійкість до антибіотиків).

«І для людей, тварин ми просто-напросто втрачаємо дуже ефективний, дієвий спосіб лікувати тяжкі бактеріальні інфекції, які загрожують для життя», — підсумував Федір Лапій.

Читайте також: У яких випадках дитині при болю у горлі потрібно давати антибіотики, а коли цього робити не варто?

Які можливі наслідки поширення антибіотикорезистентності

Суспільство може повернутися на початок XX століття, коли антибактеріальні препарати ще були відсутні, прогнозує Федір Лапій.

«Досить багато людей помирало від банальних інфекцій. Або бактеріальної пневмонії, причиною якої є пневмокок. А якщо говорити про деякі раньові інфекції, були ж порізи, нагноєння, то ще з козацьких часів було відомо про те, що треба носити з собою цвілий хліб. І вкладати його в рану, аби зменшити ризик бактеріальної інфекції в цій рані», — нагадав експерт.

І потім вже пізніше, коли мова йшла про ХХ століття, про Флемінга, вже виробили пеніцилін і думали, що ми дали такий суттєвий бій з бактеріями і навіть виграли, але з плином часом дуже швидко вже почали з’являтися повідомлення, що пеніцилін не діє.

«Тож, коли говорити про найгірші прогнози, ми повернемося в до антибактеріальну еру», — застеріг Федір Лапій.

Як сповільнити зростання стійкості до антибіотиків

Існує цілий ряд кроків для того, щоб стримувати наростання антибіотикорезистентності. Зокрема, це посилення контролю продажу антибактеріальних препаратів. Україна має непогані накази, постанови, розпорядження, але якщо вони не виконуються, то це буде тимчасовий захід який не буде працювати довго, припускає Федір Лапій.

Обмежувальні заходи досить дієві для того, щоб не формувалася і навіть зникала ця резистентність.

«Бо в історії людства ми мали приклади, коли на рівні держави суворо і з дотриманням цих рекомендацій обмежувалося використання тих чи інших антибактеріальних препаратів, і бактерія відновлювала свою чутливість до цього антибактеріального препарату. Наприклад, є бета-гемолітичний стрептокок групи А. Коли в 70-ті роки почали активно використовувати так звані макролідні антибіотики, то дуже швидко цей мікроорганізм розвинув резистентність до макролідних антибіотиків. Держава прийняла рішення припинити при стрептококовій ангіні використовувати макроліди, і бактерія швидко відновила свою чутливість», — додав він.

І третій важливий фактор — це вакцинація, зазначив експерт. Бо коли проводиться вакцинація не лише проти бактеріальних інфекцій, а й проти вірусних інфекцій (грипу, проти COVID-19), це суттєво зменшує ризик нераціонального призначення антибактеріальних препаратів. І навіть раціонального призначення, коли антибіотик призначається дійсно при бактерії, наголошує лікар. Сьогодні є достатня кількість досліджень стосовно того, що впровадження вакцинації проти пневмококової інфекції зменшує використання антибактеріальних препаратів.

Слухайте також: Мільйони людей на рік гинуть від хвороб, які не вилікували антибіотики — медикиня

Стійкість до антибіотиків: хто передусім в зоні ризику у разі її розвитку

Федір Лапій виділив дві категорії людей, які в небезпеці: хронічно хворих людей та дітей.

«У першу чергу, це люди, які потребують госпіталізації, і це люди, якраз, які хронічно хворі, які часто перебувають в стаціонарах і мають ризик розвитку тяжкої бактеріальної інфекції. Бо є проблема так званих госпітальних інфекцій. Тобто, коли людина потрапляє в стаціонар, вона може зустрітися з полі-мультирезистентними бактеріями. Тобто, чим більше часу ви проводите в стаціонарі, чим частіше ви там буваєте, тим більше варіантів, що ви зустрінетесь, більше шансів, що ви зустрінетесь», — зазначив експерт.

Другі в групі ризику — діти.

«Діти часто хворіють, мають шмарклі, дуже часто батьки тиснуть на лікаря. Лікарю простіше призначити антибіотик. І тут так само є ризик на формування резистентності бактерії до антибактеріального препарату», — додав лікар.

Більшість виробників зараз скеровують свій погляд на розробку таких антибактеріальних препаратів, аби подолати резистентність.

«Проте ми бачимо за останні 10-20 років, що ці препарати хоч і з’являються, але вони коштують не дешево. І до них вже все одно дуже швидко розвивається резистентність, вже за рік-два виділяються резистентні бактерії», — підсумував він.

Додатково:

Раніше в етері Громадського радіо повідомлялося, що немає сенсу вживати антибіотики при вірусних інфекціях.  Сімейна лікарка Тетяна Гаращенко зазначала, що у суспільстві сформувалося хибне ставлення до антибіотика, як до препарату від усіх хвороб. Тому його часто приймають в ситуаціях, коли робити цього не варто.

З 1 квітня 2022 року продаж антибіотиків в українських аптеках відбувається лише за електронним рецептом. Так у МОЗ боряться зі стійкістю до антимікробних препаратів.

Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі