facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Ромські діти, які пішли до школи, вірять - освіта дасть краще майбутнє

У цьому випуску про те, як ромські діти пішли 1 вересня до шкіл в Ужгороді, на Дніпропетровщині, на Черкащині. У дітей з родин переселенців часто немає одягу і взуття, аби ходити у школу

Ромські діти, які пішли до школи, вірять - освіта дасть краще майбутнє
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Ромські громадські діячі і діячки у різних містах України працюють над тим, аби більше ромських дітей змоли піти до школи. Усюди своя специфіка. Кертулай Огли – керівник організації “Амаро Кхер” у Павлограді каже, що приємно бачити, коли 1 вересня йдуть до школи ромські діти. Надто за допомоги просвітницької роботи ромської організації. За оцінкою організації, у цьому місті У 2017 році у перший клас пішли на 10% більше ромських дітей ніж раніше.

Кертулай Огли пишається, що скоро відкриють і ромський центр, при якому працюватиме ромський клас. Зазвичай у таких класах проходить підготовка дітей до школи, та позашкільні уроки для дітей і дорослих. Він зауважує, що  раніше ромська громада не звертала уваги на освіту, на те, наскільки важливо дітям вчитися, а робота активістів і активісток “Амаро Кхер” дала поштовх до розвитку ромських дітей. Як приклад наводить уроки з історіїромського народу і толерантності, які провела ромська активістка Біляна Салаватова в школах міста.

На думку Кертулая Огли, зараз ромська громада бачить і бере приклад у інтегрованої ромської молоді. А ось на Черкащині у дітей з ромських родин-переселенців – свої труднощі. Там побувала заступниця голови міжвідомчої робочої групи з питань інтеграції ромів Земфіра Кондур. Вона розповіла “Громадському радіо”, що 1 вересня відвідала школу №5 у Золотоноші, де навчається найбільше ромських дітей у місті – близько двадцяти, половина з них діти з ромських родин, які переїхали з Донбасу:

“Ми побували і в ромських родинах ВПО, і побачили, що, на жаль, не всі дітки пішли до школи, тому що не всі мають одяг і взуття. І не мають можливості відправити дітей до школи. Тому ми подарували канцелярські набори, щоб допомогти хоча б з цим ромським діткам. Ми побували в родині переселенки, де жінка сама виховує дітей, одна з її дочок є дуже талановитою у малюванні. Вона розфарбовує, малює петриківський розпис, і є настільки талановитою, що їй запропонували персональну виставку. Тож і ми думаємо, щоб зробити таку виставку у Києві”.

Ромська громадська діячка Земфіра Кондур каже, що змогли відвідати родини завдяки співпраці з місцевою організацією “Аме Рома”: “Є дуже різні діти. Були також у будинку, де проживають декілька родин ВПО, бо не мають можливості окремо орендувати житло. В одній кімнаті зібралося 11-еро дітей. Всі вони пішли до шкіл, дуже радіють, бажають навчатись, бачать в цьому зміни на краще. Поспілкувалися з їх матусями, які кажуть, що зараз такий час, що дітям дуже потрібна освіта. І це дуже радує, бо не завжди ромські батьки розуміють важливість освіти”.

Доступ до якісної початкової та середньої освіти досі залишається дуже проблемним для ромських дітей, особливо тих, які живуть у компактних поселеннях. Про це сказав менеджер Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” Сергій Пономарьов. За його словами, дискримінація як за етнічним походженням, так і за соціально-економічним станом досить поширена і не зустрічає належного спротиву, зокрема в самій освітній системі.

“У Закарпатській та Одеській областях досі існує практика окремого навчання (сегрегації) ромських дітей від інших школярів – або в окремих класах, або навіть школах. Втім є й надії на зміни. Врешті-решт, завдяки зусиллям громадянського суспільства та міжнародних організацій в Україні вже запрацювали специфічні інклюзивні моделі, орієнтовані саме на ромських дітей. Мова йде, наприклад, про модель «ромського помічника вчителя», яка довела свою ефективність й може бути сміливо поширена на ті школи, в яких є така потреба” – додає фахівець.

А от за пару тижнів до початку нового навчального року в Ужгородському Ромському центрі розвитку дітей раннього віку* пролунав свій останній дзвоник. За парти шкіл міста 1 вересня сіли двадцять троє вихованців Центру, повідомляє портал “Правовий простір”. Вже четвертий рік у центрі допомагають готуватися до школи не лише маленьким ромам, а й їхнім татам і мамам. Ромський центр розвитку дітей раннього віку, що діє на базі Соціального центру «Благо», працює при міській школі №13 з 2014 року. Щороку там готують до навчання у середніх школах Ужгорода близько 30 маленьких ромів віком 5-7 років.

Такий формат підготовки ромських малюків до школи зумовлений особливостями життя місцевої ромської громади: важким матеріальним становищем, занизькою соціальною адаптацією, часто – нерозумінням ромськими батьками цінності і важливості освіти для своїх дітей.

Саме тому у Центрі до школи готують не тільки дітей, а й дорослих. Колектив Центру в Ужгороді пояснюють мамам і татам, наскільки важливо давати освіту дітям, не лише віддавати їх до школи, а й допомагати адаптуватися до неї, вчити уроки, отримувати повну середню освіту. Також тут ромам допомагають оформити необхідні для школи документів. Допомагають ще з вирішенням медичних питань, вакцинації. Цього року, за словами керівниці Центру, директорки Закарпатського обласного благодійного фонду «Благо» Елеонори Кулчар, заняття постійно відвідували 29 ромських дітей. Із них до шкіл Ужгорода 1 вересня пішли 23 дитини.

Раніше у школі в Ужгороді, де навчаються ромські діти, провели експеримент. Навчальний заклад викликав занепокоєння тат і мам, активних людей з ромських громадських організацій протягом останніх декількох років. В школі зараховано близько 350-ти дітей, з них відвідували школу лише 35 осіб.  Ми розповідали й про те, що в Ужгороді навчають взаємодіяти з ромськими батьками інструкторів, які працюють у центрах для батьків. Є успішний досвід такої роботи з мамами і татами дошкільнят на Одещині, де у селі Жовтень збільшилась кількість заяв від ромських батьків на вступ до школи їх дітей.

Ще у цьому випуску слухайте про те, що:

– у Кропивницькому ромам запропонували взяти участь у «Громадському бюджеті»;

– оперетта “Циганський барон” відкриває новий сезон в Одеському театрі музкомедії;

– з нагоди Дня незалежності солістку театру “Романс” у Києві Мілу Крикунову відзначили державною нагородою.

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, звукорежисер Андрій Іздрик. Ромський проект Chiriklo є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».

За підтримки

Chiriklo
Програма виходить за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження»
Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка