Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді

Серед доповідачок – ромські посередниці Дарина Горват з Ужгорода і Валентина Золотаренко з Київщини, а ще ромські активістки, як Анжеліка Кругляк з Запоріжжя

Ведучі

Ольга Веснянка

Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-chiriklo-2017-12-30_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-chiriklo-2017-12-30_0.mp3
Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді
0:00
/
0:00

У Верховній Раді говорили про становище ромських жінок та конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Як зауважує експертка з адвокації Ромського фонду «Чіріклі» Лариса Кобелянська, такий круглий стіл –  перший захід, коли ромські жінки говорили від першої особи, від себе, ділились своїми образами, біллю, стурбованістю. І додає, що вони говорили це тим представникам влади, хто, «насмілився прийти і почути це, хто відчуває свою відповідальність, хто не підвівся і не покинув зали після вітальних слів».

Серед доповідачок були ромські посередниці Дарина Горват з району Радванка в Ужгороді і Валентина Золотаренко з Київщини, а також так ромські активістки, такі як Анжеліка Кругляк з запорізької організації «Лачо Дром». Лариса Кобелянська звертає увагу що вперше спочатку говорили ромські жінки, а після їх виступів – урядовці і чиновники. 

Ромські жінки на заході у Верховній Раді Фото: UN Women Ukraine

Народна депутатка (голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, БПП) Ірина Суслова каже, що проблема дискримінації жінок в Україні є надзвичайно актуальною й одночасно недооціненою суспільством. Вони зазнають множинної дискримінації – як ромки і як жінки.

За оцінкою депутатки, Україна може використати рекомендації Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, щоб: 1) виявлені прояви дискримінації оцінити не лише політично, а й адміністративно, та виправити їх, змінити ситуацію, застосувати покарання для тих, хто чинить, чи потурає дискримінації; 2) запропонувати зміни до Плану заходів з реалізації “Ромської Стратегії”, аби наповнити її дієвими і ефективними заходами; 3) об‘єднати зусилля парламентарів, урядовців і громадськості, щоб запропонувати потужні інструменти долання дискримінації ромських жінок.

Ромська активістка з Запоріжжя Фото: UN Women Ukraine

 

Як вона каже, потрібна радикальна зміна філософії держави щодо осіб ромської національності й, зокрема, жінок. Вони не повинні, на думку депутатки, розглядатись як чужинці, вороги чи дармоїди: «До ромів слід ставитися як до повноправних громадян, які через цілий комплекс причин опинились у складних обставинах. Й завдання держави дати цим людям надію та віру в майбутнє» – резюмує Ірина Суслова. Депутатка направила свої звернення до керівників ОДА, аби дізнатись, що роблять на рівні обласної влади, втілюючи в життя «Ромську стратегію».

Раніше київська ромська посередниця Валентина Золотаренко говорила про мову ворожнечі, яка заважає інтеграції ромського населення. Ромських жінок у різних містах країни залучають до освітніх заходів, де вони дізнаються більше, як можна допомогти громаді. Тут можна дізнатися, як такий захід проходив в Одесі, де мешкає чисельна ромська громада. Нещодавно ж, завдяки рішенню Європейського суду з прав людини, у Житомирі звільнили з СІЗО хвору ромську жінку. Тим часом про ромських громадських діячок України відзняли кіно.

Також у цьому випуску слухайте про те, що ромський активіст, актор і продюсер Петро Русанєнко знімає кіно у Києві. Тим часом ромський правозахисник з України Петро Бурлаченко провів тренінг в Албанії.

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, звукорежисер Андрій Іздрик. Ромський проект Chiriklo на Ранковій Хвилі є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».

За підтримки:
Програма виходить за підтримки Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження»