Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді

Серед доповідачок – ромські посередниці Дарина Горват з Ужгорода і Валентина Золотаренко з Київщини, а ще ромські активістки, як Анжеліка Кругляк з Запоріжжя

Ведучi

Ольга Веснянка

Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-chiriklo-2017-12-30_0.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/01/hr-chiriklo-2017-12-30_0.mp3
Ромські жінки вперше говорили про свої проблеми у Верховній Раді
0:00
/
0:00

У Верховній Раді говорили про становище ромських жінок та конвенцію ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Як зауважує експертка з адвокації Ромського фонду «Чіріклі» Лариса Кобелянська, такий круглий стіл –  перший захід, коли ромські жінки говорили від першої особи, від себе, ділились своїми образами, біллю, стурбованістю. І додає, що вони говорили це тим представникам влади, хто, «насмілився прийти і почути це, хто відчуває свою відповідальність, хто не підвівся і не покинув зали після вітальних слів».

Серед доповідачок були ромські посередниці Дарина Горват з району Радванка в Ужгороді і Валентина Золотаренко з Київщини, а також так ромські активістки, такі як Анжеліка Кругляк з запорізької організації «Лачо Дром». Лариса Кобелянська звертає увагу що вперше спочатку говорили ромські жінки, а після їх виступів – урядовці і чиновники. 

Народна депутатка (голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету з питань захисту прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин, БПП) Ірина Суслова каже, що проблема дискримінації жінок в Україні є надзвичайно актуальною й одночасно недооціненою суспільством. Вони зазнають множинної дискримінації – як ромки і як жінки.

За оцінкою депутатки, Україна може використати рекомендації Комітету ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, щоб: 1) виявлені прояви дискримінації оцінити не лише політично, а й адміністративно, та виправити їх, змінити ситуацію, застосувати покарання для тих, хто чинить, чи потурає дискримінації; 2) запропонувати зміни до Плану заходів з реалізації “Ромської Стратегії”, аби наповнити її дієвими і ефективними заходами; 3) об‘єднати зусилля парламентарів, урядовців і громадськості, щоб запропонувати потужні інструменти долання дискримінації ромських жінок.

 

Як вона каже, потрібна радикальна зміна філософії держави щодо осіб ромської національності й, зокрема, жінок. Вони не повинні, на думку депутатки, розглядатись як чужинці, вороги чи дармоїди: «До ромів слід ставитися як до повноправних громадян, які через цілий комплекс причин опинились у складних обставинах. Й завдання держави дати цим людям надію та віру в майбутнє» – резюмує Ірина Суслова. Депутатка направила свої звернення до керівників ОДА, аби дізнатись, що роблять на рівні обласної влади, втілюючи в життя «Ромську стратегію».

Раніше київська ромська посередниця Валентина Золотаренко говорила про мову ворожнечі, яка заважає інтеграції ромського населення. Ромських жінок у різних містах країни залучають до освітніх заходів, де вони дізнаються більше, як можна допомогти громаді. Тут можна дізнатися, як такий захід проходив в Одесі, де мешкає чисельна ромська громада. Нещодавно ж, завдяки рішенню Європейського суду з прав людини, у Житомирі звільнили з СІЗО хвору ромську жінку. Тим часом про ромських громадських діячок України відзняли кіно.

Також у цьому випуску слухайте про те, що ромський активіст, актор і продюсер Петро Русанєнко знімає кіно у Києві. Тим часом ромський правозахисник з України Петро Бурлаченко провів тренінг в Албанії.

Над випуском працювали Ольга Веснянка, Федір Кондур, звукорежисер Андрій Іздрик. Ромський проект Chiriklo на Ранковій Хвилі є спільним продуктом Ромського радіо «Чірікло» та «Громадського радіо», більше про життя ромів можете слухати на сайті радіо «Чірікло».