Чи найбільшу підтримку й розуміння ми дістаємо з Польщі, — В. Собіянський

Валентина Троян: Що таке «Театральна платформа»?

Ірина Чужинова: «Театральна платформа» — це громадська організація, яка була заснована у 2013 році молодими українськими театрознавцями Віктором Собіянським, Надією Соколенко, Анастасією Гайшенець і мною. Нашою головною метою було об’єднатися задля того, щоб мати можливість робити незалежні театральні проекти.

Нам здалося, що театральний критик, театрознавець — саме та професія, яку найпростіше трансформувати в професію, яка відсутня в Україні — театральний куратор, театральний продюсер.

Наші головні проекти: по-перше, освітня програма. Це майстер-класи, школи. Наша головна мета — давати альтернативну освіту молодим театральним діячам України різних професій. І наш мабуть найбільший проект «Театральної платформи» — фестиваль молодої української режисури ім. Л. Курбаса. Ми знаходимо фінансування, учасників, формуємо програму.

Віктор Собіянський: Говорячи про проект: ми відчули брак освіти, брак театрального досвіду. Освітня програма почалася з міжнародного контексту: ми почали робити різні майстер-класи, школи, майстерні — як довготривалі, так і короткотривалі. Й саме тут з’являється Східно-європейська платформа перформативних мистецтв — ми почали співпрацювати з нею.

Ми працюємо з багатьма країнами, але так сталося, що чи найбільшу підтримку й розуміння традиційно ми дістаємо з Польщі. Польща цікавиться українським мистецтвом, українським театром. Східно-європейська платформа перформативних мистецтв існує близько 5 років. З одного боку, це проект незалежний. З іншого боку, підтриманий державними й абсолютно різними інституціями.

Валентина Троян: Уже мабуть в усьому світу відомо, що Україна перебуває під агресією Росії. І можливо театр (і взагалі культура) відходить на другий план. Як ви вважаєте?

Ірина Чужинова: На жаль, вона відходить на другий план у зоні цікавості ЗМІ та бюджетного фінансування .

Проте «Театральна платформа» підтримує усі незалежні проекти. Нам дуже важливо, щоб вони існували. А я, як критик, намагаюся відслідковувати вистави. З’явилося 6 незалежних вистав, деякі з них не мають жодного фінансування ні від міністерства, ні від областей, ні від муніципалітетів міст. Натомість є лише одна вистава — «Щоденники Майдану» — яка іде на камерній сцені Національного театру ім. Франка.

Культура — це не розвага, це не атракція, для того, щоб забути про щось. Культура — це той інструмент, який акцентує, підкреслює і примушує задуматися над важливими проблемами сьогодні.

Віктор Собіянський: Наразі українською культурою дуже цікавляться у Європі, її прагнуть зрозуміти. Коли ми прощалися із нашими закордонними гостями фестивалю, дуже часто чули, що вони хотіли би повернутися сюди знову, бо є дуже багато чого пізнати, відкрити для себе. Це, з одного боку, наш великих гріх, що ми не промотуємо українську культуру. Але з іншого боку, зараз у нас є дуже великий наш шанс, зацікавленість, усвідомлення практично всієї Європи у тому, що Україна є складовою європейської культури.

Далі пропонуємо вам послухати музичний твір Planet D з дебютного альбому альтернативного гітар-бенду з Варшави Vapour Trails.

Й знов до новин польської культури.

Понад 90 тис. людей відвідало організовану Culture.pl виставу «Машина Тадеуш Кантор. Театр + геппенінги + перформанси + малярство + інші методи продукції», яку протягом 3 місяців можна було побачити у бразильському Сан-Паулу.

У спеціально аранжованому просторі було розміщено понад 130 об’єктів. Серед них оригінали та копії сценічних реквізитів, картини, рисунки, асамбляжі, а також багата фото- та кінодокуметація акцій, геппенінгів та спектаклів Театру Cricot 2. Вони походили з колекцій галереї Cricotekа, Музею мистецтва у Лодзі, Національних музеїв у Варшаві, Кракові, Познані та Вроцлаві, Окружних музеїв у Кошаліні і Тарнові та з приватних колекцій. Більше про виставу — читайте у статті на Culture.pl.

Відомий польський актор Даніель Ольбрихський, член Польської кіноакадемії, написав відкритого листа російському режисерові і акторові Микиті Михалкову з проханням про допомогу у справі українського режисера Олега Сенцова.

Сенцов в серпені 2015 року був засуджений судом в Ростові-на-Дону до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Режисера звинувачують в тероризмі.

Польська кіноакадемія раніше протестувала проти арешту Олега Сенцова, а потім проти винесеного йому несправедливого вироку.

Лист Володимиру Путіну, підготовлене їй спільно з Європейською кіноакадемією, підписали понад тисячу відомих діячів кіно і культури з усієї Європи. Серед них було 250 поляків.

Хочете дізнатися більше — заходьте на Сulture.pl.