Навіть серед затятих прихильників MAGA рівень ненависті до Путіна й РФ високий — Юлія Забєліна

«Не варто підживлювати антиамериканські настрої в українському суспільстві»

Вікторія Єрмолаєва: Американський президент заявив, що не хоче мати справ із президентом Зеленським. Шантажем і погрозами нас змушують припинити завдавати ударів по російських НПЗ? Зараз Америка перейшла до доволі агресивних дій і виступає на боці росіян? Зеленський сказав, що загалом це була пастка і змова Путіна й Трампа.

Юлія Забєліна: Я не погоджуся з такими формулюваннями. Я проти будь-яких узагальнень. Не варто казати, що Сполучені Штати стали на бік Росії. Це тільки допомагає підживлювати антиамериканські настрої в українському суспільстві. А це погано.

Мені здається, що це частина російської пропаганди та інформаційно-психологічної спецоперації, спрямованої на те, щоб налаштувати українське суспільство проти Сполучених Штатів Америки. Одночасно із заявами Трампа, американські сенатори, конгресмени й чиновники виступають із публічними листами та закликами до Трампа й Білого дому роз’яснити цю угоду. Окремі конгресмени-республіканці реєструють у Конгресі петиції — discharge petitions.

Якщо ці петиції ухвалять у Конгресі, вони через певний час дадуть важелі впливу й можливості для скасування цієї дизельної угоди Трампа та Путіна. Тож як можна говорити, що всі Сполучені Штати стали на бік Росії? Є окрема позиція американського президента, і для неї є кілька причин.

Є окрема історія, яка стосується представників американського Конгресу й американських чиновників. Тому я все ж утрималася б від узагальнень, що всі Сполучені Штати стали на бік Росії. Я цього не бачу.

«Дипломатію не роблять у соціальних мережах»

Вікторія Єрмолаєва: А скільки сенаторів підписали звернення? Лише 12?

Юлія Забєліна: Цих звернень — 12. Водночас ми маємо звертати увагу не тільки на публічні процеси. Триває величезна кількість непублічних процесів.

Дипломатія не робиться у соціальних мережах. Ми теж дещо втрачаємо це розуміння. Зрозуміло, через що: через емоції. Так, більша частина українського суспільства обурена, але, якби дипломати керувалися емоціями, дипломатія взагалі була б неможливою. Тому величезна кількість непублічних процесів триває в американському політикумі.

Не всі республіканці чи навіть демократи можуть зараз публічно виступати проти дій Трампа, тому що там уже скоро вибори — 4 листопада. Ці люди не можуть дозволити собі йти у відкриту конфронтацію. Водночас вони, наприклад, ініціюють відповідні розслідування.

Зараз є окрема ініціатива щодо розслідування того, хто обмежив використання Starshield для України. Є інформація, і я теж можу її підтвердити, що ініціатива надійшла безпосередньо з Білого дому. Я знаю, що посольство України у США також досліджує це питання. На жаль, у посольстві немає військового аташе, який мав би безпосередньо контактувати з Пентагоном.

Утім, Starshield управляється безпосередньо з Пентагону. Є ініціатива розслідувати, хто в Пентагоні та Білому домі ухвалив це рішення. Цим також займаються наші американські друзі, які працюють у державних інституціях.

«Навіть прихильники MAGA негативно ставляться до Путіна й Росії»

Вікторія Єрмолаєва: Чи може для України щось змінитися на краще після виборів в США, до яких залишилося приблизно три тижні?

Юлія Забєліна: Завжди хочеться конкретизувати: що саме означає «на краще» і що Україна хоче отримати, щоб цього досягти?

Вікторія Єрмолаєва: Наприклад, надання розвідданих?

Юлія Забєліна: Наскільки я знаю, двічі були обмеження щодо їхнього надання. Зараз ми продовжуємо отримувати розвіддані.

Наскільки я розумію, у Білому домі немає консенсусу щодо того, чи варто надалі надавати Україні ці дані. На жаль, серед тих, хто виступає проти їхнього надання, — сам американський президент. Але багато людей із його оточення, зокрема директор ЦРУ Джон Реткліфф і перемовники Стів Віткофф та Джаред Кушнер, вважають, що надання розвідданих треба зберегти. І Трамп усе ж дослухається до їхньої думки.

Ми пам’ятаємо візит Реткліффа до Москви. Здається, навіть у вас його розбирали. Реткліфф є послідовним прихильником України, досить приязно до неї ставиться і, думаю, прекрасно розуміє загрози з боку Росії. Тому я не можу сказати, що рішення вже ухвалене й тим більше що його реалізують до виборів. Мені здається, до виборів ми побачимо ще багато заяв, але треба розуміти, що не всі вони потім втіляться в діях.

Щодо розвідувальних даних я все ж залишилася б стриманою оптимісткою і сказала б, що обмежень у їхньому наданні не буде. Останніми днями ми спостерігаємо величезний розголос навіть усередині Сполучених Штатів. Навіть серед найбільш консервативних прихильників MAGA рівень ненависті до Путіна й Росії високий.

Днями з’явилося чергове закрите опитування, яке вкотре підтверджує: навіть ці консервативні прихильники MAGA настільки негативно ставляться до Путіна й Росії як агресора, що я не уявляю, як Трамп міг би зараз обмежити надання розвідданих. Мені здається, це означало б для нього повне самознищення і ще більш негативно вплинуло б на результати виборів до Конгресу.

Про удари по НПЗ

Вікторія Єрмолаєва: Якщо Україна поновить удари по НПЗ, то чого нам насправді очікувати від Трампа, якщо проаналізувати його заяви, погрози й конкретні показові дії?

Юлія Забєліна: Ми поновили удари по НПЗ 15 жовтня. На кілька днів ми справді призупинили удари, тому що українські посадовці обрали таку стратегію: якщо Трамп виступає миротворцем та анонсує енергетичне перемир’я, ми його в цьому підтримуватимемо.

Україна зі свого боку дотрималася зобов’язань. На кілька днів ми справді припинили бити по НПЗ. Ми продемонстрували, що є надійним партнером, попри заяви Трампа про те, що з Україною не можна домовлятися. Ми виконали свої зобов’язання, а Росія в цей час продовжувала бити по українській енергетиці. Мені здається, це найкраща ілюстрація того, що Україна може виконувати свої зобов’язання.

Але після дуже сильного удару по енергетиці, який був позавчора, українська влада вирішила: якщо Росія не дотримується домовленостей, навіщо нам їх дотримуватися? Удари по НПЗ — це важливий важіль впливу на Росію. Ми продовжуємо їх завдавати.

Думаю, далі можна очікувати нових заяв і продовження кризи. Я спираюся на своє спілкування з представниками американської сторони, які кажуть, що ця криза серйозніша за ту, яка була після конфлікту в Овальному кабінеті. Тоді, нагадаю, президента критикували за те, що в нього не той костюм, що він «не має карт».

Але досить швидко долучилися європейські партнери, які допомогли відновити контакт. Зараз президент Зеленський з’їздив до Лондона. Після цього представники британського Міністерства оборони полетіли до Вашингтона й зустрілися з очільником Пентагону Гегсетом. Вони обговорили з ним, думаю, зокрема й від імені України, питання обмеження використання Starshield.

Але зараз ми не бачимо жодних ініціатив щодо організації двосторонньої зустрічі Зеленського та Трампа. До виборів це точно буде неможливо, тому що рівень емоцій з обох сторін не дозволяє цього зробити.

Тому, думаю, напруга точно зростатиме. Чи спаде вона після виборів? Чесно кажучи, з боку Трампа — не думаю. Наскільки я знаю — і це не моє припущення, я це точно знаю, — українські посадовці разом із європейськими зараз працюють над тим, щоб український президент дещо знижував напругу зі свого боку.

Ми розуміємо, що не можемо втратити розвідувальні дані. Нашим військовим буде вкрай важко працювати без Starlink. На жаль, у нас немає альтернативи ані Starlink, ані Starshield.

Цими днями я також спілкувалася з військовими. Хтось розповідає, що на певних ділянках фронту обмежень немає, але десь вони досить відчутні, зокрема для здійснення наших далекобійних операцій.

Тому є налаштованість на те, щоб принаймні з нашого боку знижувати рівень публічної напруги й емоційності. Чи вплине це на поведінку Трампа? Повторюся: я цього не очікую. Навпаки, очікую, що після виборів він стане ще небезпечнішим у своїх заявах.

«На Банковій давно хочуть зняти Кличка»

Вікторія Єрмолаєва: Минулого року ми порівнювали Київ із Харковом: Харків підготувався краще, у нього все гаразд, а столиця замерзала.

Цього року нічого не змінилося: Харків підготувався краще, а Київ — у тій ситуації, в якій є. Але зараз почали активно братися за Кличка, викликати його до Верховної Ради. Чому?

Юлія Забєліна: Я думаю, це пов’язано з тим, що Офіс президента дуже чутливо реагує на суспільні настрої. Цьогоріч у Києві вони радикальніші щодо Кличка й підготовки міста до зими. Тому це радше підганяння бажаного під реальність.

На Банковій давно хочуть зняти Кличка й поставити когось іншого. Або щоб він сам під тиском суспільства написав заяву про складання повноважень. Насправді є обмежений перелік підстав, за яких він може втратити посаду.

Думаю, на Банковій вирішили, що цього року зможуть зняти Кличка за допомогою суспільно-політичного тиску. Це не пов’язано з виборами. Причина в тому, що, якщо винести за дужки підготовку Києва до зими, Кличко залишається одним із небагатьох опозиціонерів, які продовжують працювати у владі, нехай і місцевій.

Тому, якщо є можливість розібратися з ним чужими руками, чому ні? Усі ці заяви про те, що Київ не підготувався до опалювального сезону, і далі використовуватимуть, щоб тиснути на нього й змусити піти.

Вікторія Єрмолаєва: А він може врешті піти? Ці дискусії точаться вже багато років: кияни незадоволені мером, Верховна Рада й Офіс президента — теж.

До нього справді багато запитань і в журналістів, і в громадськості, зокрема в містян. Київ не підготувався до зими так, як міг би. Про це ми розмовляли з Володимиром Кудрицьким. Утім, він залишається на посаді вже багато років поспіль.

Юлія Забєліна: Питання ще й у тому, як влада хоче розв’язати цю проблему й кого поставити на місце Кличка. Чи впевнені ми, що ця людина краще розбиратиметься в проблемах Києва та зможе їх вирішити? Станом на 2026 рік у Київській міській раді немає постійного секретаря.