За 2 місяці ми виявили 30 Telegram-каналів, що поширюють наративи роспропаганди — редакторка проєкту «Брехунець»

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.

У «Детоксі» — аналізуємо кричущі заголовки у традиційних або онлайн ЗМІ, соціальних мережах або месенджерах, щоб допомогти широкій аудиторії зрозуміти, що саме хотів сказати автор та чому не варто читати чи слухати виключно заголовки.

Не тільки медіа можуть вдаватися до маніпуляцій у заголовках. Але й соціальні мережі.

Ознаки маніпуляцій, на які варто звертати увагу:

• використання прикметників, наприклад, «одіозний ексрегіонал»:
• відділення фактів від суджень — один із професійних стандартів журналістики;
• виривання з контексту, коли журналісти беруть лише частину фрази чи цитати, виносять її у заголовок, тим самим викривлюють інформацію;
• узагальнення чи навпаки применшення факту;
• підміна понять і перекручування;
• сенсаційність — використання слів та фраз «увага», «важливо», «терміново», «це стосується всіх» тощо.

Про такий свіжий приклад пишуть у проєкті інформаційного агентства rayon.in.ua «Брехунець», який створили для боротьби із фейками та дезінформацією у Волинській і Рівненській областях.

«Терміново! Укрзалізниця призупиняє перевезення пасажирів». У цьому випадкові не тільки заголовок, а й саме повідомлення у соціальних мережах виявилось фейковим. Про це говорили з редакторкою проєкту «Брехунець» Світлана Кирилова:

«Цей фейк активно поширювали у січні місцевими Facebook-спільнотах Волинської та Рівненської областей. Окрім кричущого заголовка, там було фото поїзда та посилання, за яким потрібно перейти, щоб прочитати інформацію повністю. Воно вело на канал у Telegram, на який читач мав би підписатися, щоб читати далі. Тема про перевезення залізницею резонансна, тож люди активно поширювали інформацію. Згодом, глава «Укртрансбезпеки» повідомив, що ця інформація неправдива».

Ця фейкова новина облетіла майже всі місцеві групи, говорить Світлана Кирилова. Інший приклад і схоже формулювання з присмаком сенсаційності. «Терміново! «Омікрон» охопив вже 8 областей України. Існує один головний симптом, який варто знати, щоб розпізнати «Омікрон» одразу».

«Цей кейс схожий на усі інші, які ми аналізували. Так само читача просили терміново поширити інформацію. Повідомлення — фейкове. Єдиного симптому „Омікрону“ нема. Про це свідчать дані МОЗ, ВООЗ. Механізми поширення цього фейку такі ж самі, як і неправдивого повідомлення залізничні перевезення. Так відбувається переманювання аудиторії з Facebook у Telegram. Так аудиторія мігрує. За 2 місяці ми виявили близько 30 таких каналів. Дуже активно набирається аудиторія нечесним методом. Не зрозуміло з якою метою. Ці Telegram-канали використовують переважно українську символіку і мають назви на кшталт «Новини України», «Очима українця», «NewsUA» тощо. На цих ресурсах фейки пересипані правдивими новинами. Тож читачеві важко зорієнтуватися читає він правду чи брехню», — пояснює Світлана Кирилова.

Ще мешканців Рівненщини лякали знесенням хрущовок. Тут також повідомлення починалось словом «Увага» з трьома червоними знаками оклику.

«Це історія про те, що нібито набуває чинності новий закон, згідно з яким в Україні зноситимуть хрущовки. І якщо люди погодяться на це, їхній будинок знесуть. У 2021 році у цей закон вносили поправки. Тож не відомо за яких умов їх зноситимуть. Багато людей живуть у таких будинках. Така інформація розганяє паніку. Це знову ж метод нагнати підписників у якийсь з чергових Telegram-каналів», — стверджує редакторка проєкту «Брехунець».

Навіщо фейкороби розповсюджують неправду щодо таких, здавалося, буденних тем?

Пояснює редакторка проєкту «Брехунець» Світлана Кирилова:

«Такі дії підтримують наративи роспропаганди про те, що нібито «українцям в Україні дуже погано живеться». Окрім згаданих маніпуляцій та фейків, фіксували багато повідомлень про те, що українці виїжджають з країни. Особливо, коли йшлося про мобілізацію жінок. Поширюючи усе це, ми допомагаємо роспропаганді».

Тож будьте обачні й завжди читайте далі заголовка. На фейкові дописи у соцмережах можна скаржитись адміністраторам груп або подавати скаргу на сам допис. Головне — не поширювати неперевірену інформацію. У програмі «Детокс» ми представляємо вам приклади маніпуляцій та порушення журналістських стандартів. Більше про порушення у заголовках та про розвінчання популярних фейків і реальних шахрайських схем читайте на нашому сайті.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS