Чи правда, що «вакцини від COVID-19 небезпечні, бо створені швидко»? Пояснення біологині

Що є правдою у поширюваній нині неофіційними джерелами інформації про вакцини від COVID-19? Чи нормально їх перевірили та на кому випробовували? Про це сьогоднішній випуск «Детоксу».

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Дарія Озерна

Чи правда, що «вакцини від COVID-19 небезпечні, бо створені швидко»? Пояснення біологині
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-detox-2021-10-21_ozerna.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-detox-2021-10-21_ozerna.mp3
Чи правда, що «вакцини від COVID-19 небезпечні, бо створені швидко»? Пояснення біологині
0:00
/
0:00

«Вакцини від коронавірусу випробовують на людях з африканських країн» та й взагалі «довіряти їм не можна, бо їх виготовили за дуже стислий період, а це означає, що вони недостатньо перевірені й небезпечні». Це ті фейки, які передаються з вуст в уста у транспорті, вайбер-чатах та на сімейних застіллях.

І поки в Україні нові антирекорди за кількістю хворих і кількості смертей від коронавірусу, лікарні переповнюються, а швидкі й катафалки стоять у чергах, ми продовжуємо чути фейки від антивакцинаторів.

Теза перша

«Вакцини від коронавірусу випробовують на людях з африканських країн». Цю думку мені доводили родичі, які живуть в Криму. Чи це розповідає російська пропаганда, чи просто людські здогадки, я не знаю. Проте розбираємось, на кому справді випробовують вакцини. Це питання адресую біологині Дарії Озерній.

«Вакцини випробовують на спільнотах людей, для яких вони призначені. Оскільки Covid характерний для країн північних і середніх широт, то було логічним випробовувати ці вакцини у Британії, США, Німеччині, інших країнах, які потерпали від цієї недуги. Китай працював зі своїми добровольцями. Люди генетично різні, але дещо повторюються з певною частотою, мають генетичну спільність за низкою генів. Хтось може бути більш вразливим до коронавірусу, хтось менше. В межах популяцій люди різняться за стилем життя і поширеністю хронічних захворювань.

У нас досить поширені серцево-судинні захворювання: гіпертензія. У США поширене ожиріння. Тому доцільно випробовувати вакцину на конкретних популяціях, щоб побачити реальні результати. Якщо візьмемо якусь умовну вакцину від коронавірусу і поїхадемо з нею у країни, які не хворіють масово на цю недугу і за своїм способом життя, харчування, середньостатистичною вагою і тиском дуже відрізняються від тих, хто на ковід хворіє, ми не отримаємо жодних релевантних даних», — пояснює Дарія Озерна.

Теза друга

Ця теза вжебільш розповсюджена: «Довіряти вакцинам не можна, бо їх виготовили у дуже короткі строки, а це означає, що вони не достатньо перевірені, а відтак є небезпечними». Як насправді, проходять дослідження, говорить Дарія Озерна.

«Справді, різні вакцини, якими людство користується, розроблялися тривалий час. І з кожним відповідним етапом дослідження перевіряють ефективність препарату, імуногенність. На останньому етапі збирають дані: як на неї реагують щеплені люди й що відбувається потім. Якщо вона була неефективною на першому кроці, повертаються і роблять новий варіант вакцини. І так досить довго можна робити один крок уперед і два назад. Це було у разі малярії. Вакцину від неї розробляли 30 років. І вона захищає лише третину вакцинованих, тобто її ефективність є 30%.

Те, наскільки швидко проводять дослідження, залежить від того, які перші варіанти препарату є адекватними, підходять як вакцини. Також важливим тут є те, які ресурси вклали у клінічні дослідження. Це ми побачили на прикладах компаній AstraZeneca та Pfizer, які мали попередні технології та гроші. Коронавірус був нагальною темою і потрібно було реагувати миттєво», — каже біологиня.

Covid набирає обертів. Єдиний спосіб захисти себе та близьких — це вакцинація. Не варто нехтувати можливістю зберегти життя і здоров’я. Тим більше, спираючись на неправдивість фактів. Вчимося разом перевіряти інформацію у програмі «Детокс».

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису