«Фінт вухами», «кадровий голод» і «міста, що палають» — що не так із новинними заголовками?
Гостя — редакторка сайту Громадського радіо Олена Ребрик.
За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. «Фінт вухами», «кадровий голод», «міста, що палають» та «найсоковитіші частини тіла».
З редакторкою сайту Громадського радіо Оленою Ребрик розбирали заголовки з вітчизняних медіа.
«Финт ушами: в Одесской области мэр города решил передать свой пост соратнику Зеленского — замом станет ОПЗЖшник»
Новина під таким заголовком з’явилась на одеському сайті новин dumskaya.net. Використання фразеологізму на початку заголовка не відповідає стандартам журналістики. Фраза «фінт вухами» одразу надає новині емоційну характеристику. Фраза подається без лапок, хоча з тексту новини зрозуміло, що це слова анонімного джерела видання. Тим більше одразу на початку публікації автор характеризує подію, як «цікаву політичну ситуацію».
Олена Ребрик: Ця новина подається в більш жартівливому варіанті. Маніпуляція полягає в тому, що досить серйозні зміни в політичній картині висвітлюють саме так, щоб ситуація та її фігуранти набували комічного вигляду. Значить, треба відволікти читача від суті новини. Замість того, щоб люди обговорювали ситуацію, яка відбувається в місті, вони сміються. Хоча новина досить серйозна.
«Усі на заробітках: Тернопільщині загрожує кадровий голод»
Сайт «За збручем» — це новини Тернополя та області. У самій новині йдеться про те, що у регіоні спостерігається відтік кваліфікованих фахівців за кордон. Видання цитує директора обласного центру зайнятості Василя Олещука. Проте, скільки саме жителів Тернопільщини, виїхало на заробітки, не вказується. Тим більше не йдеться, що на заробітках «усі». Але саме цей узагальнювальний займенник використовує авторка публікації.
Олена Ребрик: Якщо фраза не вказана в лапках, це не цитата, а заява редакції. Журналіст не повинен висловлювати свою думку. Це непрофесійно та не відповідає журналістським стандартам. Перебільшення — це регіональний стиль новин. Заголовками маленькі видання привертають до себе увагу.
«Захопили військову техніку і будівлі, міста палають: цілу країну охопили протести, люди висунули жорсткі вимоги»
Чи знаєте ви, про яку країну їдеться? Чи не викликає цей заголовок тривогу, що це відбувається в Україні? Ви клацаєте, щоб зрозуміти, що ж діється. І бачите, що мова про масові протести в Казахстані. Маніпуляція спрацювала. Ви підвищили відвідуваність сайту. Ресурс znaj.ua, який видав такий матеріал, згідно з моніторингами, постійно порушує стандарти журналістики.
Олена Ребрик: Як показує практика, не завжди суперманіпуляційні заголовки підвищують активність на сайті. Але, звісно, часто це працює. В цьому заголовку дуже багато перебільшень і «гучних» слів. Це лякає. Звісно хочеться перевірити, чи не в Україні це часом діється. Перші слова в цьому заголовку мали б бути про те, в якій саме країні відбуваються події. Втиснути все в один заголовок — не дуже хороша ідея.
«Оля Полякова, Настя Каменських і Маша Єфросиніна помірялися найсоковитішими частинами тіла: не можуть без цього жити»
Не обійшлося і без новин із сексизмом. Цікаво, що ця новина на сайті у рубриці «спорт».
Олена Ребрик: Ті, хто писали цю так звану новину, вважають, що десь тут присутній спорт. Сексизм, середньовічний підхід до зображення жінок як сексуального об’єкта — все це досить складно викоренити з медіа. Але ми маємо надію з цим все ж таки впоратися.
Отже, слід пам’ятати, що не всі красиві картинки і яскраві заголовки відповідають дійсності та журналістським стандартам. Перевіряйте інформацію.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS