Навіщо регіональні медіа вдаються до маніпулятивних перебільшень?

У новому випуску «Детокс» — про маніпулятивні перебільшення.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Мая Голуб

Навіщо регіональні медіа вдаються до маніпулятивних перебільшень?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-03_golub.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-03_golub.mp3
Навіщо регіональні медіа вдаються до маніпулятивних перебільшень?
0:00
/
0:00

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.

Перебільшення та применшення інформації у регіональних медіа

Уявімо, що відбувається щось всеукраїнське. Наприклад, вводять ковід-сертифікати. А медіа з вашого міста пише у заголовку: «Як маріупольцям отримати сертифікат». Одразу складається враження, що саме у Маріуполі умови якісь особливі. Так журналісти намагаються локалізувати загальнонаціональні новини, натомість ці спроби нерідко викривлюють сенс.

Однією з найпоширеніших маніпуляцій у регіональних ЗМІ у заголовках новин є перебільшення або применшення інформації, що подається.

Такі «прийоми» використовують на сайтах заради клікбейту — збільшення переглядів новин. Поширення маніпулятивних заголовків — це неприйнятно, бо призводить до поширення неправди чи напівправди. У професійній журналістиці це неприпустимо.

Про це говорять і представники проєкту «INFOCRIME Lutsk», які перевіряють медіа на дотримання стандартів. Так, у волинських медіа часто можна побачити заголовки, де назва не збігається з текстом. Розповідає фактчекерка проєкту «INFOCRIME Lutsk» Мая Голуб:

«Найбільше порушень ми виявляли тоді, коли текст і назва не збігалися за змістом, були перебільшення, напівправда у заголовках. Є багато маніпуляцій на тему коронавірусу, умови проїзду у громадському транспорті для вакцинованих та невакцинованих».

Ще один приклад із перебільшенням можна побачити на сайті «Волинь#Infa» у новині «У Польщі через прохання одягнути маску українка розбила автобус». Утім жінка лише копнула автобус, а не розбила його.

Також перебільшення у заголовку можна прочитати на сайті «Район.in.ua»: «На Луцькому залізничному вокзалі не продають квитків невакцинованим: як реагують пасажири». Насправді ж квитки продають невакцинованим за наявності негативного результату тесту на коронавірус, про що йдеться далі, у самій публікації.

Є випадки, коли коментарі з соцмереж подають у заголовках, як думку українців загалом. Наприклад, «Як вам совість дозволила?»: українці обурені участю Меладзе в шоу на каналі «Україна». У самій новині вибрали лише негативні коментарі користувачів соцмереж з цього приводу, але це не позиція всіх українців.

Після  моніторингів фаткчекерів маніпуляцій поменшало

Такі методи роботи в медіа можна побачити в усіх регіонах України. Про це свідчать відповідні дослідження. У ЗМІ набагато менше відвертих фейків, аніж оцих маніпуляцій. До всього, після моніторингів фаткчекерів, деякі медіа рідше маніпулюють, говорить Мая Голуб:

«Після наших моніторингів окремі медіа почали менше маніпулювати. Є журналісти, які маніпулюють інформацією навмисно. Так вони привертають увагу своїх читачів».


Читайте також: Прикметники та узагальнення: Маніпуляції у заголовках новин на прикладі Кропивницького


Заголовок має відповідати тексту, а не заплутувати читача. Існують журналістські стандарти, за якими мають працювати медіа. І виходить, що орієнтуватися в цих питаннях має кожен і кожна, бо у шаленому потоці інформації треба уміти виявити спробу маніпуляції вашою думкою.

«Читачі, які розуміють, що перед ними маніпуляція, перестають довіряти таким медіа. Тож інформресурси, які маніпулюють, будуть читати рідше. Вони хочуть одного результату, а можуть отримати інший, протилежний. Ніхто не хоче бути обманутим», — зауважує Мая Голуб.

Тож, у випадку перебільшень або применшень у заголовках, журналісти додають нібито місцевий контекст замість того, аби подати якісну інформацію, що стосується регіону. Або хочуть підвищити відвідуваність платформ, користуючись таким методом. Однак це нечесно. Висновок: завжди читайте далі заголовка.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису