Прикметники та узагальнення: Маніпуляції у заголовках новин на прикладі Кропивницького

Про заголовки у медіа Кропивницького говорили з редакторкою аудіоновин на Громадському радіо Анастасією Багалікою.

У Кропивницькому працюють фактчекери проєкту INFOCRIME. Вони стежать чи дотримуються місцеві медіа журналістських стандартів. У новинних заголовках не рідко бачать узагальнення, маніпуляції, емоційну забарвленість, прикметники. Тобто усе, чого там не має бути. Іноді журналіст(к)и вдаються до маніпуляцій спеціально, іноді — неумисно.

«Тариф на тепло у Кропивницькому збільшився майже у два рази». Такий заголовок з’явився на сайті kirovograd24.com. Він привертає увагу читачів, які одразу клацають на посилання. Але якщо читач з якоїсь причини не прочитає сам текст, може отримати хибне уявлення, бо йдеться не про всіх.

Чому робити такі узагальнення у новинах неприйнятно?

Пояснює редакторка аудіоновин на Громадському радіо Анастасія Багаліка:

«Тариф на тепло у Кропивницькому збільшився майже у 2 рази. Я бачу цей заголовок і думаю, що йдеться про споживачів тепла, звичайних громадян, а не підприємства. Читаю новину. У ній йдеться про промислових споживачів і держустанови.

Розумію, що заголовок маніпулятивний. Оскільки створює у людей враження, що саме вони будуть платити удвічі більше за тепло. Це не так. У публікації — узагальнення, щоб створити у людей негативні емоції, налякати їх, змусити прочитали новину про тепло, яка їх не стосується».

Ще один приклад з сайту cbn.com.ua. Заголовок новини інтригує. «Як СБУ у Кропивницькому заручників звільняла (відео)». Жодного слова в лапках тут немає. Хоча насправді новина про звичайні навчання силовиків. Однак, як зазначають фактчекер(к)и, щоразу, коли з’являється інформаційний привід стосовно ймовірного замінування чи навчань спецслужб, у ЗМІ є спокуса дати кричущий з інтригою заголовок, без будь-яких приміток написати про заручників, терористів, вибухівку.

Читайте також: «Поліція не має права перевіряти COVID-сертифікати»: нові обмеження та свіжі фейки

А як би це мало бути за стандартами журналістики, пояснює Анастасія Багаліка:

«Знову, коли читаєш заголовок, можеш подумати, що в Кропивницькому терористи взяли у заручники людей. Героїчна СБУ їх звільнила. Але це не відповідає дійсності. Йдеться про антитерористичні планові навчання. Вони можуть не бути вартими висвітлення у новинах.

Заголовок спонукає відкрити матеріал, прочитати його. Якщо журналісти хотіли висвітлити навчання СБУ, треба було писати, що у Кропивницькому відбулися такі навчання. Так би у людей не виникало хибної думки, що терористи захопили заручників».

Третій приклад з того ж сайту cbn. Заголовок новини: «У центрі Кропивницького шахтарі-ветерани мітингували проти антинародної політики «Слуги народу» Третьякової». Тут журналіст(к)и вживають прикметник, який до всього є емоційно забарвленим.

«Одразу впадає в око словосполучення «антинародної політики». Це оцінне судження, порушення журналістських стандартів, створює певне враження у читача, навіть, якщо він не знає нічого про Галину Третьякову», — каже журналістка.

Зловживання через незнання

На думку Анастасії Багаліки, журналіст(к)и не завжди маніпулюють заголовками спеціально для підвищення клікабельності. Іноді це відбувається через незнання стандартів.

Звісно, маніпулятивні заголовки можна прочитати не тільки у Кропивницьких медіа. На нашому сайті вже є розбір з Волині, а у наступних програмах ми розкажемо про приклади й з інших областей України.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS