За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.
Не так давно ми розповідали історію, як журналісти рівненського сайту «Радіо Трек» дозволили собі мову ворожнечі щодо ромів. Випуск про це можна прослухати на нашому сайті.
Цього разу сайт «Радіо Трек» отримав публічний осуд від Комісії з журналістської етики. Це сталося через матеріал під заголовком «Зґвалтував!? Молодий красень-хореограф, за яким упадали зграї учениць. (ФОТО/ВІДЕО)». Цей текст опублікований 28 червня за авторством Максима Розенка. Не дивлячись на дату, випадок є доволі кричущим, тому ми звертаємо на нього увагу.
У матеріалі розповідається історія щодо можливого зґвалтування, вчиненого вчителем хореографії щодо неповнолітньої випускниці однієї зі шкіл у Кривому Розі. Потерпілу у тексті називають «криворізькою Монікою Левінськи». Хоча використання таких епітетів у журналістиці — поза нормою. Журналісти, що вирішили висвітлювати цю тематику, мають уникати стигматизації як можливого злочинця, так і потерпілої чи потерпілого.
У матеріалі є згадка справжніх імен учасників інциденту, а також публікація матеріалів, що дозволяють цих людей ідентифікувати. Що є серйозним порушенням.
Все починається ще з заголовка. «Молодий красень-хореограф, за яким упадали зграї учениць». Автор використовує характеристики потенційного злочинця. Таке використання стилістичних та граматичних засобів свідчить не лише про бажання журналіста поставити під сумнів свідчення неповнолітньої, а й, фактично, про його звинувачення дівчини у поведінці, що сприяла можливому зґвалтуванню, йдеться у рішенні Комісії з журналістської етики. Таке цькування постраждалої (має ще визначення віктимблейминг) є неприпустимим у медіа.
Детальніше про цей випадок розповідав юрист Лабораторії цифрової безпеки, що готував висновки для Комісії з журналістської етики, Максим Дворовий.
Максим Дворовий: Цей матеріал був опублікований на регіональному сайті. Він є компіляцією матеріалів про цей інцидент трьох інших видань. Була телепередача. «Радіо Трек» зробили скриншоти з цієї передачі та розмістили їх у своїй публікації. Риторика, лексичні та граматичні засоби тексту статті підводять читача до того, що вчитель не винен. Такого журналіст не може робити. Він має висвітлювати інформацію та не надавати їй власних оцінок. Автор порушує пункт 3 та 18 пункти Кодексу етики українського журналіста. Також порушенням є те, що опубліковані фотографії можливого злочинця до рішення суду. Стверджувати про те, що особа вчинила злочин, можна лише після того, як є обвинувальний вирок.
Звісно, можливе зґвалтування неповнолітньої учениці вчителем — кричущий випадок, який потребує висвітлення у медіа. Проте журналісти мають знати, як висвітлювати такі чутливі теми. А читачі мають розуміти, в яких випадках журналісти порушують стандарти та робити висновки, чи варто довіряти такому медіа.
Кожен журналіст має дотримуватися стандартів журналістської етики. Особливо при висвітленні подібних інцидентів. Необхідно стежити за балансом між суспільним інтересом і недоторканністю приватного життя осіб, яких стосується стаття. Треба утримуватись від поширення персональних даних неповнолітніх і потенційних злочинців. Варто пам’ятати про баланс думок. Має бути надана можливість висловитися обом сторонам. Це загальні рекомендації до всіх матеріалів в медіа.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS