Порушення журналістської етики, роми й мова ворожнечі: аналіз заголовків ЗМІ Чернігівщини

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню неправдивої інформації, маніпуляцій, мови ворожнечі сприяє емоційність і яскравість риторики.

До прикладу, новини про крадіжки, начебто вчинені ромами на Чернігівщині. Одразу на 3 дуже схожі матеріали надійшла скарга до Комісії з журналістської етики.

Одим з них є матеріал інтернет-видання «ЧеLine» з заголовком: «Фінансова «містика»: на Чернігівщині після візитів ромів у людей зникли гроші». Новину з таким самим заголовком передрукував сайт «NizhynNews». Заявниця також скаржилася на матеріал інтернет-видання «Нежатин»: «На Ніжинщині після візитів ромів у людей зникли гроші».

У публікаціях йдеться про факт, що став відомий журналістам інтернет-видання «ЧеLine» «з власних джерел»: дві заяви до правоохоронних органів від мешканців Чернігівщини. Двоє потерпілих стверджували, що їх обікрали «жінки ромської національності» та «невідомі особи ромської національності». Після цих візитів, у мешканців, що звернулися до правоохоронних органів, нібито зникли гроші.

Як відреагували медіа на лист КЖЕ?

Тільки сайт «NizhynNews» видалив цю інформацію після листа Комісії з журналістської етики. На інших двох ресурсах матеріали доступні й зараз. Публікувати такі заголовки не можна, наголошує журналістка Громадського радіо, яка працювала з регіональними новинами, Мар’яна Чорнієвич:

«У цьому заголовкові впадає в очі те, що тут вказана приналежність людей до їхньої національної групи. Цього робити не можна. Цим ми підкреслюємо стереотипи, які є до нині. Цим дискримінуємо ту чи іншу національну групу. У даному випадкові йдеться про ромів. Стверджувати, що саме після візиту якихось людей, стався якийсь злочин, можна лише, якщо це доконаний факт, якщо слідство закінчилося і поліція дійшла того чи іншого висновку. У даному випадкові — це маніпуляція, яка призводить до посилення у суспільстві стереотипізація стосовно цих людей. Такі заголовки говорять про неосвіченість і непрофесійність журналістів».

Натомість керівник інтернет-видання «ЧеLine» Павло Солодовник стверджує, що публікація базується на повідомленні від правоохоронних органів, а також на твердженнях потерпілої особи про події, що відбувалися, та про можливих учасників таких подій, а тому ніякої дискримінації в статті немає. Також, на його думку, автор не ототожнював протиправні дії з національністю особи, йдеться на сайті Комісії.

Проте допускати мову ворожнечі стосовно тієї чи іншої національної групи неприпустимо. Про це говорить і Кодекс етики українського журналіста:

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики».

Так, розпалювання ворожнечі в професійній журналістиці заборонене як етичними стандартами, так і міжнародним правом. Дотримуватися цих вимог необхідно, щоб уникати стереотипізації окремих груп суспільства. Матеріали, у яких наведена інформація про етнічне походження підозрюваних, підживлюють сформовані стереотипи про людей.

Інколи до мови ворожнечі вдаються і пресслужби правоохоронних органів. А журналісти, які використовують цю інформацію так її й подають, з дискримінаційною лексикою. Це також є проблемою, говорить журналістка Мар’яна Чорнієвич:

«Якщо журналісти, виправдовуючись, кажуть, що вони прочитали це в офіційних джерелах, у релізах пресслужб, це не звільняє їх від відповідальності за мову ворожнечі та інше. Треба поглиблювати свої знання: є багато тренінгів для цього».

Тож важливо перевіряти інформацію та завжди читати далі заголовка.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту