«Промислове виробництво службових людей»: фейки з теорії змов про винищення людства

«Планується промислове виробництво людей» — розвінчуємо цей та інші поширені фейки із соцмереж.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Світлана Сліпченкo

«Промислове виробництво службових людей»: фейки з теорії змов про винищення людства
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-02_slepchenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr-detox-2021-12-02_slepchenko.mp3
«Промислове виробництво службових людей»: фейки з теорії змов про винищення людства
0:00
/
0:00

«Промислове виробництво «службових людей» скасовується

Почнемо з неправдоподібного, на перший погляд. «Планується промислове виробництво людей — для цього створять штучну матку» — це реальний фейк з мережі. У дописі йшлося про те, що нещодавно виділили грант на 10 млн доларів. Грант нібито спрямований на розробку штучної матки для промислового виробництва «службових людей». Користувачі соцмереж поширюють відеоролик із кадрами самого «винаходу».

Фактчекери цю інформацію спростували. У ролику йдеться про проєкт штучної утроби, розроблений і запатентований у 1955 році Еммануелем Грінберґом. Мета цього проєкту — допомогти недоношеним дітям вижити.

Принцип дії винаходу схожий на дію інкубаторів, які вже існували на той час — підтримувати плід за постійної температури в гігієнічних умовах із доступом кисню. Різниця в тому, що штучна утроба дозволяла зберегти пуповину й плаценту — вони мали прикріплятися до системи. Проте не існує жодних доказів того, що проєкт був коли-небудь втілений у життя.

А от інформація про грант на розробку штучної матки частково правдива. Такий грант справді було виділено: його отримали вчені з Технічного університету Ейндховена (Нідерланди) у 2019 році. Однак його розмір становив 2,9 млн євро, а не 10 млн, про які згадує автор допису. Вчені мають розробити прототип технології, що має таку ж мету, як і штучна утроба Грінберґа — збереження життя недоношених дітей.

Ні про створення людей у лабораторних умовах, ні про «службових людей», тим паче в промислових масштабах, не йдеться в жодному із двох випадків.

Переказую цей фейк в.о. керівниці «VoxCheck» Світлані Сліпченко із посмішкою. Вона ж відповідає дуже серйозно. Бо безпечних фейків не існує. Пояснює фактчекерка:

«Це поширювали з профілю у TikTok, де суцільна «конспірологія», повідомлення про «іншопланетян», «алхімію». У цьому випадкові, можливо, це був і не такий небезпечний контент. Бо цей профіль для себе визначив, що поширює не зовсім наукові теорії. Це, імовірніше, розважальний контент. Для цього, припускаю, і створювався цей профіль. Однак, коли цей контент покидає свою бульбашку і потрапляє до ширшої аудиторії, він неконтрольовано поширюється. А тому може виглядати як різноманітні «теорії змови», продовження ідеї про «таємний уряд, який хоче панувати над людьми».

Соцмережі впроваджують алгоритми захисту користувачів від фейків

Спільний наратив, говорить Світлана Сліпченко, можна віднайти й з фейками, наближеними до реального життя:

«Промислове виробництво людей» може піти в один наратив з різними теоріями про те, що через вакцинацію чи коронавірус «люди стануть безплідними».

Величезний масив фейкової інформації зручно розміщений у соцмережах. Люди, які професійно розповсюджують дезінформацію, обирають контент під тематичні групи, під цільову аудиторію. Щоб мати якнайбільше відгуків та передруків. Це ціла «наука», тільки з негативною конотацією. Але соцмережі впроваджують алгоритми захисту користувачів та користувачок від фейків. Для цього і в українському сегменті працюють представники фактчекінгових організацій. Частина з тих прикладів, які ми наводимо у програмі «Детокс», вже мають відмітку про неправдиву інформацію.

Але поскаржитися на контент може кожен користувач чи користувачка. Розказує Світлана Сліпченко:

«Якщо говорити про модерацію контенту саме про фейк і коронавірус, варто розуміти, що це велика кількість інформації, яку можуть не встигати опрацювати. З іншого боку, буває справді різне сприйняття контенту. Фактчекери розуміють, де жарт, а де фейк. У Facebook є опція маркування контенту — «сатира». Коли тонка межа між жартом та неправдою. Можливо, застосовувати таке маркування — абсурдно. Однак це можливість дати читачам більше контексту. Фактчекінг у Facebook — це не цензура».

Отже, не вірте на слово та перевіряйте інформацію.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису