Ілюстрація: Микола Мирний, Центр прав людини ZMINA
За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. А поширенню фейків сприяє емоційність і яскравість риторики.
У програмі Детокс аналізуємо приклади кричущих заголовків у традиційних або онлайн ЗМІ, щоб допомогти зрозуміти «що насправді хотів сказати автор» та чому не варто дивитись/читати/слухати виключно заголовки.
Інститут масової інформації пропонує таке визначення мови ворожнечі:
Це будь-яке самовираження з елементами заперечення принципу рівності між людьми в правах.
Словом, це дискримінація за релігійними, сексуальними, національними, расовими, гендерними та будь-якими іншими ознаками.
9 червня на сайті «Радіо Трек» з’явилася публікація із заголовком «Роми-терористи»: рівняни закликають чиновників покарати ромів. Є вже понад 200 голосів (ПЕТИЦІЯ)».
У ліді стверджують: «Через їхнє свавілля люди не мають можливості спокійно ані відпочити, ані в заторі постояти».
Цю новину побудовано на основі петиції рівнянки, яка просила міського голову притягти до адміністративної та кримінальної відповідальності ромське населення. Вжите в лапках висловлювання «роми-терористи» містить емоційне перебільшення дій ромів, які описала авторка петиції. Вже в заголовку «Радіо Трек», називаючи ромів терористами, вдається до мови ворожнечі.
Також у новині повідомляють: «Днями на сайті Рівненської міської ради зареєстрували електронну петицію з проханням притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності ромське населення». Ці слова узагальнюють інформацію. У читача може скластися враження, що притягувати до відповідальності просять усіх ромів — незалежно від того, що вони зробили і як поводились. Цей матеріал і петиція, на якій він побудований, містять мову ворожнечі, адже в них акцентується на національності людей, а не на їхніх вчинках.
Про це говорили з Іриною Виртосу, журналісткою Центру прав людини ZMINA, координаторкою Журналістської мережі з прав людини.
Ірина Виртосу: Ця тема стосується не тільки рівненського радіо. Часто різні видання (від місцевих до всеукраїнських) зловживають кричущими заголовками та мовою ворожнечі в них. Журналіст привертає увагу читача, підвищує клікабельність свого тексту. І цим самим жорстко порушує стандарти прав людини. Це неприпустимо. Бо сьогодні це небезпечний заголовок, а завтра — чергові злочини на ґрунті ненависті.
У той же день з’явилася публікація «Всіх запакуємо в автобус і вивеземо», — міський голова Рівного про ромів». Текст стосувався реакції міського голови Олександра Третяка на вищезгадану петицію рівнян. Публікація містила емоційні висловлювання і журналістів, і посадовця. Наприклад, журналісти вдалися до мови ворожнечі в тексті ще до цитування міського голови. Наприклад, фраза журналіста: «Роми «дістали» не лише жителів Рівного». Сказане і мером, і автором статті спричинило доволі широкий резонанс серед громадськості. Пізніше на своїй сторінці у Facebook мер Рівного вибачився за своє висловлювання про те, що «всіх ромів запакують в автобус і вивезуть до Закарпаття», однак публікації про цей випадок лишилися на різних сайтах. Більш того через це висловлювання на мера Рівного відкрили кримінальне провадження, повідомляє ІМІ.
Розумітися на простих журналістських стандартах варто не тільки авторам та посадовцям, але й споживачам інформації. Як виявити мову ворожнечі, слухайте у повному подкасті.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS