Свіжі яскраві заголовки, на які клікати не можна

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця. При цьому не завжди назва відповідає тій інформації, про яку йдеться у статті. Говоримо про дві події, які останній тиждень висвітлювали онлайн-медіа. Пояснює фактчекерка Альона Романюк.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Альона Романюк

Свіжі яскраві заголовки, на які клікати не можна
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-detox-2022-02-04_romaniuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-detox-2022-02-04_romaniuk.mp3
Свіжі яскраві заголовки, на які клікати не можна
0:00
/
0:00

Наміри чи факт?

Перша новина про те, що призов на строкову військову службу в Україні можуть припинити з 1 січня 2024 року. Для цього Кабміну доручили забезпечити підготовку та внести на розгляд Ради відповідний законопроєкт. Про це йдеться в указі, опублікованому на сайті Офісу президента.

Тобто Кабмін ще тільки має розробити законопроєкт, а низка сайтів вже подали цю інформацію як доконаний факт. Заголовки лунали так: «З 2024 року в Україні скасують призов на строкову службу». Але в самому тексті новини стає зрозуміло, що йдеться про наміри.

Не видавайте бажане за дійсне, говорить редакторка проєкту «По той бік Путінської брехні», авторка блогу «По той бік інфи» Альона Романюк.

Альона Романюк: Журналісти завжди свої заголовки роблять яскравими, щоб на них клікнули та прочитали новину. Перш ніж приймати за факт обіцянки, підписані укази та інше, треба їх обов’язково перевіряти.

Тож, як з огляду на журналістські стандарти, треба було подавати новину про призов на строкову військову службу?

Треба заявляти про наміри. Про те, що «президент підписав указ» або «президент обіцяє». Робити акцент на тому, що це недоконаний факт, а тільки план. Тому що мати намір — це одна справа, а шукати бюджет і втілити в життя — зовсім інша.

Часом медіа просто не хочуть обтяжувати заголовки словами «планують», «можуть». Доконані факти читаються краще. Але такі заголовки вводять в оману.

Звісно, такі заголовки, як про строкову службу, чіпляють. Часом буває, що журналісти дають такі заголовки через нерозуміння інформації. Указ президента не завжди означає, що це доконаний факт конкретної дії. Це проблема, коли журналіст не до кінця розбирається в суті речей. Бо він має роз’яснювати, а не вводити в оману.

Канал Рада та донька учасника АТО

Другий свіжий приклад клікбейтної подачі інформації. Працівниця каналу «Рада» сказала, що ненавидить українську мову, а прапор України «так собі». Відео з висловлюваннями опублікував активіст Сергій Стерненко. Канал «Рада» запевнив, що не мав жодних трудових відносин з дівчиною, вона працювала на випробувальному терміні та одразу була звільнена. Пізніше вона перепросила через свої висловлювання, заявивши, що «повністю усвідомила свою помилку». Дівчина записала відеозвернення, де сказала наступне: «Вчора я мала необережність погано висловитися про українську мову та український прапор. Вважаю, що це було невірно, особливо будучи дочкою учасника АТО, я як мінімум не мала на це права. Повністю усвідомлюю свою помилку і закликаю не повторювати її, особливо зважаючи на нашу геополітичну ситуацію».

Саме за ці слова і зачепився сайт ТСН, видавши такий заголовок: «Із каналу „Рада“ звільнили доньку учасника АТО через українофобські висловлювання про мову та прапор». Такий заголовок одразу додає напруги. Говорить редакторка проєкту «По той бік Путінської брехні», авторка блогу «По той бік інфи» Альона Романюк.

Альона Романюк: У першу чергу треба звернути увагу на те, хто ця жінка, яка висловлюється про те, що ненавидить українську мову. Її батько, брат та всі інші не мають стосунку до її ідентифікації. До того ж чи перевірили журналісти інформацію, що її батько є ветераном АТО? Такий заголовок для того, щоб на нього клікнули. І все.

У програмі «Детокс» ми представляємо вам приклади маніпуляцій та порушення журналістських стандартів.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS