фото Twitter
«Українська дівчинка Катруся намалювала Кремль у вогні», «Дрони над містом Мехіко вибудувалися у череп із сомбреро», «У людському організмі в 10 разів більше бактерій, ніж клітин», «Читання при поганому освітленні або з екрана монітора ніяк не впливає на погіршення зору».
Усе це фейки. Але, попри позитивну подачу таких «цікавих» новин, вони — небезпечні.
До прикладу кілька фейків, які розвінчували в організації «Вокс Чек». У соцмережах поширюють дописи з фото «української дівчинки Катрусі», яка нібито намалювала Кремль у вогні у листі до Святого Миколая. У деяких дописах стверджували, що Катруся — переможниця конкурсу на найкращий дитячий малюнок. На фото дитина тримає в руках картину. Світлину своєї дочки опублікував y Twitter Роман Сініцин. У коментарях він написав, що авторка картини — Дар’я Головніна, а не його дочка. Виявилося, що і звати насправді дитину Даруся, а не Катруся. Проте фейкові дописи із використанням першого фото встигли потрапити у різні групи та сторінки користувачів.
Ще раніше у Facebook поширювали фотографії черепа із сомбреро з дронів у небі. Писали, що так у Мексиці нібито святкували День Мертвих. Однак це фото — відредаговане. Насправді на ньому японське місто Кофу і гора Фуджі. За кордоном цей фотофейк спростовували незалежні фактчекери зі «Snopes».
Фейкове фото скелі у формі дельфіна з м’ячиком на голові поширювали у соціальних мережах. Але виявилось, що це не природа створила таке «диво», а комп’ютер, це графіка.
У мережі також поширювали список «20 фактів, які звучать як брехня, але це правда» про різні явища в природі. Утім, не всі перелічені «факти» правдиві. Зокрема, у цій статті хибно або безпідставно стверджують, що:
Виглядає це все цікаво, але тенденція поширення «позитивних фейків» є загрозливою, зазначив медіаексперт, засновник проєкту з протидії дезінформації «БезБрехні» та Громадської організації «Центр аналітики і розслідувань» Олександр Гороховський.
«Позитивні фейки» відключають інстинкт самозбереження та привчають нас мислити емоційно. Ми починаємо вірити у щось, відключивши наше раціо. Потім ми так само повіримо у негатив. Нема значення, яка емоція маніпулює нами. На цьому й побудовані вкиди. Негатив чергується з позитивом. Емоційні гойдалки вибивають нас з раціонального мислення», — пояснює медіаексперт.
Якщо прочитали щось, що дуже вразило, відключіть емоції, радить Олександр Гороховський:
«Не треба перепощувати, переповідати. Якщо відчуєте, що у вас усе палає, це означає, що вами маніпулюють чи вкидають вам фейк».
Саме тому варто завжди перевіряти інформацію чи принаймні ставитись до неї скептично.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS