Услід за «Днем сина» українські медіа відзначили фейковий «День дочки»

У новому випуску «Детокс» — про фейкові свята.

Ведучі

Вікторія Єрмолаєва

Гостi

Олександр Гороховський

Услід за «Днем сина» українські медіа відзначили фейковий «День дочки»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-detox-2022-01-13_gorohovskyj.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/01/hr-detox-2022-01-13_gorohovskyj.mp3
Услід за «Днем сина» українські медіа відзначили фейковий «День дочки»
0:00
/
0:00

Якщо у листопаді медіа масово розповідали про фейковий День сина, то у січні всі масово вітали одне одного з Днем доньки. Але і ця інформація знову виявилась неперевіреною. І її так само підхопили користувачі соцмереж. З одного боку, здається, що нічого поганого у таких привітаннях немає. Але ж позитивних фейків не існує.

«Неофіційне свято», яке за допомогою ЗМІ «набуває популярності»

12 січня ЗМІ та соцмережі вибухнули новою темою — буцімто, відзначається День доньки. «Хоча свято не є офіційним, з року в рік воно набуває усе більшої популярності», — написали, наприклад, Українські новини. Такі «новини» випустили й інші ЗМІ.

Існує щонайменше три неофіційні дати такого ж сумнівного походження, які різні країни намагаються видати за Міжнародний день доньки. Якщо ви зараз загуглите «День доньки», то в першу чергу пошуковик видасть дату 12 січня, хоча з листівкою від Мінюсту, де стоїть дата 25 квітня.

Як повідомляє фактчекінговий проєкт «Без Брехні», спроба зробити «Міжнародний день доньки» у квітні — російського походження. Саме на російських ресурсах ще у 2017 році вперше з’являються згадки про 25 квітня як День доньки, з інформацією про те, що хто ввів цю дату і коли, невідомо. І ось уже за рік Міністерство юстиції України відзначає цей День доньки.

Можна було б використати як підставу День Віденських дочок, який у рік заснування припадав саме на 25 квітня. Проте цьогоріч він буде 28 квітня, та і в інші роки він проводився у різні дати.

Ще є версія, що Всесвітній день доньки виник з Національного дня доньки в Індії. Проте в англомовному інтернеті у прив’язці до Індії фігурує інша дата: «четверта неділя вересня», або 25 вересня.


Читайте також: «День синів»: чому не існує безпечних фейків?


Походження дати 12 січня, яка цьогоріч стала «українським святом», також пов’язують з Індією. Джерелом цієї дати є не надто популярна сторінка у Facebook (менше ніж 3000 тис. підписників з 2012 року). На цій сторінці пишуть, що у січні в Індії святкують народне зимове свято Лохрі — фестиваль врожаю, яке знаменує собою кінець зими. Власник Facebook-сторінки «Світовий День Доньок: 12 січня» пропонує вшанувати доньок за день до Лохрі, тобто 12 січня.

Офіційно є Міжнародний День дівчинки. Його у 2011 році започаткувала ООН. Відзначають 11 жовтня.

Для чого медіа поширюють фейкові новини?

Отже, 12 січня великі відомі медіа та регіональні ЗМІ поширили інформацію про День доньки. І це не єдиний випадок розповсюдження, на перший погляд, позитивних фейків. Це питання досліджує медіаексперт, засновник проєкту з протидії дезінформації «БезБрехні» та Громадської організації «Центр аналітики і розслідувань» Олександр Гороховський:

«Нас завжди цікавить тенденція, чому так відбувається. Усі джерела інформації доступні й ніхто не заважає медіа, які почали це розповсюджувати, перевірити інформацію. Нам почали писати з регіонів, повідомляли, що ця тема поширюється. Ми почали дивитися звідки це пішло у регіони. Дуже багато видань посилалися на «Обозреватель», на РБК, ТСН. Першоджерело можна вирахувати за часом публікації».

Скріншот Без Брехні

Часом для прискіпливої перевірки у журналістів просто немає часу і ресурсу, бо медіа женуться за максимальних охопленням аудиторії.

«Коли журналістові чи копірайтеру потрібно кожні 10-15 хвилин видавати новину, у нього нема технічної можливості перевірити інформацію. І у редактора її теж нема, бо за годину треба перевірити 40 новин.Топові медіа теж допускають такі помилки. Однак ми маємо зрозуміти умови та технології, у яких вони працюють. Проміжок у таких ЗМІ 5-6 хвилин. За такий короткий проміжок верифікувати інформацію, якщо вона не з офіційного джерела чи інформагенції, складно. Коли роблять велике дослідження, аналітика, там люди можуть працювати тиждень. там інший підхід. Самі медіа загнали себе у глухий кут у погоні за масштабуванням та максимальним охопленням аудиторії, що неможливо, як слід перевірити цю інформацію».

Цю ж модель копіюють і регіональні медіа. Розповідає Олександр Гороховський:

«У гонитві за хайпом, знаходять «фішку» і розгонять її до потрібних масштабів. Заповзла змія у ванну, а ми потім починаємо масштабувати, що у Рівному навала змій. Починаємо підтягувати під неї схожі випадки. Інколи медіа штучно створюють хайпові теми. Інколи новину легше вигадати, ніж зробити розслідування. У 2020 році поширили новину, що нібито у Тернополі знімали голлівудський серіал. За пів дня десяток регіональних медіа опублікували цю новину, роблячи простий копірайт. Ми звернули увагу на сумнівність інформації та ілюстрації. Виявилося, що в одному із серіалів вказали локацію «Україна, Тернопіль». Героїв фільму перенесли у це місто умовно, однак стрічку там не знімали. Новина вигадана. Ми написали листи у ЗМІ, імовірні першоджерела, на них ніхто не відреагував і новини не зняли. Чому це відбулося? Можливо чимось треба було притягнути увагу».

Висновок: позитивні фейки — це погано. Всі вони працюють на наші емоції, найбільше нас чіпляють і можуть мати найсильніший вплив. Що небезпечного саме в цих «позитивних» фейках? Ми віримо в них. І нам буде здаватися, що медіа, яке їх поширило, безпечне. Але якщо це джерело вже хоч один раз поширило неправдиву інформацію, таку інформацію воно може розповсюджувати й надалі. І не тільки позитивну.


Читайте також: Основні фейкові тенденції 2021 року


Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису