«Винищення людства»: фейки та теорії змови з-за кордону
Говорили з фактчекеркою Світланою Сліпченко.
Посилання на, складні за звучанням, англомовні дослідження та організації, цитування іноземних експертів. Є такий вид маніпуляції — іншомовне джерело інформації. Воно здається авторитетнішим, викликає більше довіри. Тому цим і користуються. Окремий жанр — фейки, які розповсюджують про інші країни. Їх мета — залякати, наштовхнути на потрібну комусь думку. Таку інформацію складніше перевірити, бо не всі володіють іноземними мовами. І не всі з тих, хто володіє, хоче цим займатися.
Про фейки з-за кордону і про теорії змов щодо винищення людства говорили зі Світланою Сліпченко, виконувачкою обов’язки керівника «Vox Check».
У мережі поширюють інформацію, що британський уряд пропонує фермерам знищити свій врожай за ціну, що в 1,5 раза перевищує його вартість. У разі відмови уряд начебто позбавить цих фермерів податкових пільг. Кінцева мета уряду, згідно з авторами допису, — створити штучний дефіцит продовольства у світі. Згодом ця програма нібито може стати загальноєвропейською.
Деякі користувачі соціальних мереж пов’язують тему штучного голоду з вакцинацією проти COVID-19 («окрім щеплень геноцидники готують голод») або зі всесвітньою змовою глобальної еліти («ляльководи хочуть створити дуже критичну ситуацію»). Разом з текстом у дописі користувачі поширюють відео, головний «доказ» існування програми для створення штучного дефіциту. У відео чоловік, якого представляють як британського фермера, прогнозує, що «найближчим часом всі будуть говорити про дефіцит продовольства в Європі». Він попереджає: цей дефіцит продовольства є повністю надуманим, адже фермери мають достатній врожай. Уряд нібито збирається викупити їхній врожай і знищити його.
Вікторія Єрмолаєва: Це фейк, зазначають у «Vox Check». Британський уряд не запроваджував цієї програми та не намагався іншим чином створити штучний голод. Цей фейк про те, як беруть правдиву новину, а потім спотворюють. Таким методом часто користуються й політики.
Світлана Сліпченко: У цьому фейку йшлося про обмеження, які були для фермерів, про законодавчі рішення. І це чимось нагадує те, як маніпулюють політики. Беруть правдиві факти та спотворюють у хибному контексті. Це фейк, який мігрував до нас з-за кордону. Його створили ще там. Але, за бажанням, його можна й в український контекст вплести. Наприклад, що у нас відкрили ринок землі, щоб у фермерів відібрати землі, а Україну поставити в залежність від Європи та загнати в штучний голод. Це один із варіантів, як може далі розвиватися ця теорія змов.
Вікторія Єрмолаєва: Це саме та історія, коли перевірити інформацію складніше?
Світлана Сліпченко: Подібні фейки складніше спростовувати, тому що треба йти на оригінальні англомовні джерела. Коли мова йде про західні новини, я раджу намагатися читати першоджерела все ж таки. Але і це не дає впевненості, що ви прочитали правду. За кордоном теж багато фейків і тих, хто їх розповсюджує.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS