Як правило, за сенсаційними заголовками немає новин — Діана Дуцик

За різними дослідженнями, від 60 до 80% людей читають лише заголовки та не дочитують новину до кінця.

Як проросійські та російські медіа маніпулювали у заголовках і цитуванні американського президента Джо Байдена у своєму зверненні щодо безпекової кризи навколо України 15 лютого? Переклад з іноземної мови — прекрасний привід трошки поміняти місцями слова й отримати зовсім інший присмак.

Такий приклад навів журналіст Голосу Америки Остап Яриш.

В медіа шириться ось така цитата Байдена: «Якщо Росія нападе на Україну, це буде війна, в якій ми братимемо участь за власним вибором».

Але це некоректний переклад. Джо Байден сказав: «World War II was a war of necessity, but if Russia attacks Ukraine, it would be the war of choice».

Коректним перекладом був би такий: «Друга світова війна була війною через необхідність, але якщо Росія нападе на Україну, це буде війною за вибором».

Тональність і підтекст змінюється, інформація одразу має інший присмак. Такі методи маніпуляцій використовують медіа, які відпрацьовують пропагандистські сценарії.

Про це ми говорили з виконавчою директоркою громадської організації «Український інститут медіа та комунікації» Діаною Дуцик.

Діана Дуцик: Якщо говорити про цей конкретний випадок, то тут можна сказати тільки те, що від російських медіа іншого і не варто очікувати. Вони використовують всі можливі способи створити маніпуляції проти України. Тут питання до аудиторії, яка мала б вміти розпізнавати подібні пропагандистські історії. А якщо це роблять українські медіа, то це погано. Це може свідчити про проблеми з перекладом або про навмисність.

Взагалі з заголовками у нас в Україні багато проблем. І це стосується навіть поважних сайтів. Розбіжність заголовку та суті новини — дуже поширене явище для нас на жаль. Але маємо надію, що люди, які кілька разів зрозуміють, що читають не те, про що заголовок, більше на ці сайти не підуть.

Заголовок має бути:

• оригінальним, але не занадто емоційний, оцінним, гіперболізованим;

• точним;

• зрозумілим, але не примітивним.

Виривання з контексту, емоційна лексика

Ще приклади маніпуляцій у заголовках про загрозу повномасштабного вторгнення. Заголовок на російському сайті: «Зеленський висловився про можливу війну між Україною та Росією».

Одразу під ним лід (тобто короткий зміст повідомлення) — жодна країна не захищатиме Україну при масштабному вторгненні Росії. Виривання з контексту — одне з найрозповсюдженіших порушень стандартів.

Діана Дуцик: Основна проблема таких маніпуляційних заголовків — це коли апелюють до емоцій аудиторії та використовують образну, емоційну лексику. Це велика проблема, тому що зараз наше суспільство дуже напружене. Такі заголовки можуть викликати паніку. Відповідальність медіа за заголовки дуже висока.

Як вберегтися?

Про більш очевидні маніпуляції у заголовках, типу «Київ готується до „війни“: нові провокації України та США» нема чого і казати. Це очевидне перекручування фактів. Наводити приклади маніпуляцій і фейків з цієї теми можна, здається, нескінченно. Останні тижні вони поширюються особливо активно. Тому варто розуміти, де і яку інформацію ми споживаємо.

Діана Дуцик: Якби ми мали масову освіту з медіаграмотності, ми могли б говорити, що люди підготовлені до таких заголовків. Але загальна аудиторія просто споживає інформацію. Треба для себе скласти список 3-5 надійних ЗМІ, які можна дивитися, щоб отримувати об’єктивну інформацію. Так ми зможемо хоч трохи вберегти свої нерви.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS