«Телефонують, кажуть натисніть «1», якщо зробили щеплення. Після того, як натиснете, телефон блокують або зламують, а у вас до телефонів прив’язані картки! Швидше розповсюдьте це повідомлення серед друзів» — інформація з таким текстом у вересні почала поширюватись в мережі, її активно підхопили користувачі Viber і Facebook.
«Давно такого не було — фейк такий же вірусний, як розбризкування дезінфекторів з вертольотів. Точно так само ця масова розсилка прийшла до нас із Росії, а до того облетіла ще кілька країн. Жодного дзвінка із блокуванням телефона не було зафіксовано в жодній країні, як не було і жодної заяви в правоохоронні органи», — повідомляє фактчекінговий проєкт «По той бік новин».
Зловмисник не має доступу до вашого смартфона під час дзвінка, що б ви не натискали, пояснює експертка з зовнішніх зв‘язків Vodafone Україна Тамара Кідрук.
«Такий доступ може бути, якщо ви, наприклад, завантажите відповідну програму, чи відкриєте файл з вірусом, який може надійти через месенджер», — каже вона.
Допомагає розібратися із технічною стороною питання експерт громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки» Антон Кушнір.
«У більшості випадків, якщо ви натискаєте клавішу, не має відбутись блокування телефону. Якщо ми отримуємо телефонний дзвінок (і ми не політики, не журналісти-розслідувачі, не правозахисники) то ризик, що ми отримаємо зараження пристрою від натискання клавіші дуже низький».
При цьому, якщо вам і зателефонують із проханням натиснути якусь кнопку, то краще цього не робити.
«Такий тип дзвінків може бути роботизованим. Коли вам телефонують, ви чуєте записаний аудіозапис з закликом накликати клавішу «1» чи «2». Вас можуть потім переадресувати на якогось шахрайського оператора, який пробуватиме у вас щось виманити, ввести номер кредитної карти чи ще щось.
Якщо ви не телефонували в банк, службу підтримки, мобільному оператору, а вам приходить вхідний дзвінок з закликом щось зробити, то я радив би просто завершити цей телефонний дзвінок».
Можливо, щоб перевірити, наскільки легко українці ведуться на фейки. А може, за словами Антона Кушніра, щоб зневірити вас у необхідності вживати заходи безпеки.
«Іноді такі речі роблять для створення паніки, щоб людей деморалізувати й залякати. Якщо створити у людей ілюзію, що цифрова безпека — це щось складне і нема жодного захисту, то у людей вмикається вивчена безпомічність. Тоді вони не будуть вживати якихось базових кроків для захисту.
Навіщо блокувати телефон, оновлювати програми, якщо тебе можуть зламати один кліком? Це призводить до того, що люди не роблять нічого для захисту своїх пристроїв і облікових записів, чим зможуть скористатись зловмисники».
Електронних афер багато. Від фейкових повідомлень про виграний приз та дзвінків про родичів у біді до електронних листів із вірусним змістом та навіть збором голосів для закону.
Звісно, можна не розбиратися в усіх технічній складових питання, але завжди варто звертати увагу на номери, з яких вам телефонують чи пишуть, на риторику і стиль повідомлення.
Фактчекери зауважують, що слова і фрази типу: «Увага!», «Перешліть іншим», «Передайте рідним», «Будьте обережні» можуть свідчити про шахрайство. Таким чином в нас викликають емоцію. А емоція — це складова будь-якого фейку. Ми більше віримо у те, що чіпляє.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS