Чому псевдонаука перетворює нас на тих, хто знову вірить в духів лісу?

З наслідками псевдонаукових підходів ми зустрічаємося на кожному кроці. Зокрема, у школі на уроках української мови читаємо пропагандистські тексти про нібито новаторські дослідження у сфері медицини. Або перестрибуємо через калюжі після проривів у каналізаціях через відкидання забудовниками елементарних знань з фізики.

А справжня наука потрібна нам щодня, і це щось таке, в чому не складно розібратися.

На річках будують висотки абсолютно масово, зокрема в Києві. Я цього не розумію, подивіться на транспортні потоки, в тих місцях вже просто затор. Комфортно в цих висотках людям жити вже не буде, тому що там неможливо виїхати. І замість того, щоб звернутися до грамотних соціологів та урбаністів, які могли б зробити адекватний план розвитку міста, ми робимо такі дурниці.

Тобто зараз в нас є проблема, що ми опинилися в ті же ситуації, коли людство вірило в духів лісу і каменю, тобто вони бачили, що щось в природі відбувається, але не розуміли, що саме. Зараз також наука складна, але як розібратися в смартфоні та як працює GPS, вже не так складно, і це можна зрозуміти. Але розібратися в тому, як працює квантова механіка, це вже складно, і є багато шахраїв користується тим, що багато людей не розуміє. І єдиний спосіб з цим боротися – це освіта і критичне мислення.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.