Чим китайська пропаганда у часи пандемії схожа на пропаганду РФ?

Брехня про кількість заражених, «поширення чуток» та «масочна дипломатія». Більше про китайську пропаганду у часи пандемії — в новому випуску програми ДНО.

Ведучі

Ана Море

Чим китайська пропаганда у часи пандемії схожа на пропаганду РФ?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/04/hr-dno-2020-04-24-1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/04/hr-dno-2020-04-24-1.mp3
Чим китайська пропаганда у часи пандемії схожа на пропаганду РФ?
0:00
/
0:00

Російська державна машина пропаганди. Дезінформація та фейки з Російської Федерації. Росія, Росія, Росія — найчастіше можна почути у програмі ДНО. І в коронавірусну кризу про Росію ми не забудемо.

У доповіді відділу стратегічних комунікацій Європейської служби зовнішніх дій йдеться про те, що Росія і Китай просувають конспірологічні наративи про коронавірус, які можуть вплинути на громадське здоров’я та безпеку.

Європейські борці та борчині з дезінформацією кажуть, що російські та китайські «посадовці та підтримувані державою діячі» спрямовують цю дезінформацію на аудиторію країн ЄС та сусідніх країн. Говоримо про китайську пропаганду, її методи поширення та меседжі в часи пандемії.

***

Європейська служба зовнішніх дій зазначає, що дезінформація, яка поширюється з Китаю, намагається зняти з країни провину за спалах пандемії та покращити імідж держави.

Про відволікання уваги, піар-акції та імітацію російських методів пропаганди говоримо з Наталею Фроловою — журналісткою російського The Insider, авторкою матеріалу «Не було б і щастя, якби не коронавірус. Як Китай використовує пандемію для пропаганди».

Наталя каже: для того, аби зрозуміти, як і що намагається просувати китайська пропаганда, треба згадати, з чого почалася епідемія та як вона переросла у пандемію.

***

Рік тому китайські вчені з Уханського інституту вірусології та Університету китайської академії наук опублікували доповідь, у якій попередили про можливість спалаху коронавірусу в Китаї. Вірусологи також пояснили, чому спалах мав відбутися саме в їхній країні, розповідає Наталя Фролова.

«У доповіді вчені писали, що Китай третя за величиною територія і найбільш густонаселена держава у світі. Окрім того, там є традиція їсти свіжо забитих тварин, тому що вони найбільш поживні. Це підсилює можливість передачі вірусу від тварини до людини. Першою помилкою китайської влади було те, що вони не звернули на це уваги». 

Велика територія плюс різноманіття кліматичних зон. 22 з 38 коронавірусів ідентифікували китайські вчені, які вивчають місцевих кажанів або інших ссавців. У цій же доповіді йшлося про те, що необхідно вжити термінових заходів для запобігання наступному спалаху.

Однак китайська влада проігнорувала це попередження своїх же вчених, як і повідомлення кількох лікарів з Уханя – столиці провінції Хубей. Вони ще наприкінці грудня 2019 року звернули увагу на швидке поширення небезпечної інфекції. Лікарям наказали не поширювати чутки.

До 10 січня китайським вченим з Уханя і Шанхая у співпраці з австралійським університетом Сіднея вдалося швидко ідентифікувати і виділити ДНК нового виду коронавірусу. Але тільки 23 січня Ухань офіційно закрили на карантин. З моменту, коли влада провінції Хубей дізналася про небезпеку, до прийняття перших серйозних заходів пройшло три тижні.

За цей час перші підтверджені випадки коронавірусу виявили в Південній Кореї, США і Таїланді.

Чарльз Бертон, старший науковий співробітник канадського Інституту Макдональда Лор’є нагадує: департамент пропаганди ЦК Компартії Китаю ніколи не надає точної інформації та статистики про будь-що.

«Просочується тільки та інформація, яка всередині країни і за кордоном легітимізує багаторічне правління КПК. При цьому жителі країни прекрасно розуміють, що публікована Компартією інформація не має наукового значення. Ба більше, китайці побоюються, що вірус насправді небезпечніший, ніж стверджує влада».

Коли керівництво Китаю усвідомило, що ситуація з коронавірусом зайшла надто далеко й імідж країни на міжнародній арені необхідно терміново рятувати, Пекін запустив пропагандистську кампанію. Почав посилено висвітлювати, як керівництво КНР кинуло всі сили на порятунок країн, що найбільше постраждали від спалаху COVID-19. Пояснює Наталя Фролова.

«Китай намагається створити імідж країни, яка рятує світ, а не стала причиною коронавірусної інфекції. Тільки після того, як Трамп звинуватив ВООЗ у потуранні Китаю, їм довелось перерахувати дані про заражених та померлих. Пекіну довелось визнати, що ці цифри значно вищі».

Удвічі більше померлих від COVID-19 виявилося в епіцентрі спалаху — Ухані.

При цьому міська влада Уханю наполягає, що не приховувала кількість померлих від хвороби. Їхня статистика базувалася на даних лікарень. Проте 16 квітня, після того як вони отримали нову звітність від медзакладів, виявилося, що від коронавірусу в Ухані померли удвічі більше людей – їхня кількість зросла на 1290 випадків.

Наталя Фролова розповідає: крім приховування та недомовок, Китай потужно взявся за «масочну дипломатію» та піар.

Якуб Янда, директор центру «Європейські цінності» вважає, що для Китаю піар дуже важливий.

«Важлива умова отримання допомоги від Китаю — організація зустрічі китайського обладнання в аеропорту на рівні уряду. Наприклад, в Чехії брати участь в пропагандистському шоу і дякувати перед телекамерами керівництву комуністичного Китаю змушений був особисто прем’єр-міністр Андрій Бабіш».

А президент Сербії Олександр Вучич навіть поцілував китайський прапор, зустрічаючи в аеропорту допомогу з Пекіна.

У другій половині березня голова КНР Сі Цзіньпін провів низку телефонних розмов із главами держав і направив деяким листи. Діді Кірстен Татлі, старший науковий співробітник Німецької ради з міжнародних відносин наводить інший приклад.

«Передаючи «щирі симпатії від китайського керівництва і народу» та підкреслюючи в кожному конкретному випадку винятковість взаємин саме з цією країною, Сі запасається прихильниками нової китайської стратегії «спільноти загального здоров’я людства». Це свого роду новий «шовковий шлях» для світової охорони здоров’я. Але особливу увагу Пекін приділяє «масочній дипломатії» з країнами Центральної Європи, тому що саме їх вважає потенційними «дверима в Європу». Наприклад, президент Польщі Анджей Дуда в розмові з китайським очільником змушений був говорити про те, як «дорожить дружбою» з керівником комуністичної держави, дякувати за «своєчасну безцінну допомогу», яка стала «втіленням глибокої дружби між двома країнами», і звертати увагу на «своєчасні, рішучі й енергійні заходи».

Не гребують китайські органи пропаганди і російськими методами дезінформації – поширюють численні теорії змови, щоб дестабілізувати інформаційне середовище. Теорії змови спочатку з’являються в приватних акаунтах, а потім вже підхоплюються державними ЗМІ, які їх масово тиражують, розповідає Наталя Фролова.

Крім відмивання репутації, Китаю вигідна ідея, що тільки авторитарні режими здатні швидко мобілізувати суспільство на боротьбу з будь-якою загрозою. Також європейські та американські експерти побоюються, що метою пропаганди може бути й просування усього китайського на Заході. Журналістка Наталя Фролова нагадує: споживаючи інформацію, питайте себе, чому вам про це розповідають.

У березні євродепутати підтримали резолюцію, яка закликає до протидії на рівні ЄС загрозам, пов’язаним зі зростанням технологічної присутності Китаю в Євросоюзі. Проте китайську пропаганду у вашому інфопросторі можете фільтрувати лише ви самотужки. Будьте обережними і не забувайте про питання «Чому?» і «Кому це вигідно?».

Переклад матеріалу Наталі Фролової на StopFake.