facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Чим загрожує російська пропаганда українцям у Польщі

Польський журналіст, який пропрацював 10 років кореспондентом у Києві, Пьотр Поґожельський, пояснює, наскільки потужна загроза російської пропаганди для українців у Польщі

Чим загрожує російська пропаганда українцям у Польщі
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--
Що було у випуску:
01:36«Ця пропаганда скерована на те, щоб роз’єднувати суспільство»
04:41Хто публікує пропагандистську інформацію?
08:05«У нас немає відвертої проросійської пропаганди»
08:59Пропаганда в соціальних мережах в Польщі. Як вона впливає на молодь і дітей?
10:51Випадки проплаченої російської пропаганди в медіа Східної Європи

Дезінформація, яку розповсюджує Російська Федерація, поширюється і за межі нашої країни. У цьому випуску програми розповідаємо про ситуацію в Польщі. Згідно з дослідженням польської компанії з працевлаштування іноземців EastWestLink, у Польщі зараз може перебувати понад мільйон трудових мігрантів із України.

Польський журналіст, який пропрацював 10 років кореспондентом у Києві, Пьотр Поґожельський, пояснює, наскільки потужна загроза російської пропаганди для українців у Польщі.

Російська пропаганда та дезінформація у польських медіа, розповідає Поґожельський, не використовує як майданчик певні медіа та конкретні ресурси. Майже не зустрінеш відверто проросійських новин і у загальнонаціональних мовників.

Кремлівську пропаганду протягують в ефіри псевдопатріотичні польські медіа та нібито політично праві. Прямий передрук з російських сайтів — звична практика для таких ЗМІ.

Польські загальносуспільні медіа, типу «Зміни на Землі», ховають проросійські матеріали поміж загальнотематичних публікацій та новин, розповідає Пьотр Поґожельський.

Непопулярні у медіапросторі Польщі і поодинокі заклики політиків про Росію, яка всіх врятує. Не граються польські ЗМІ і в «Росія від Владивостока до Атлантики». Вразливістю польського медіапростору Пьотр Поґожельський називає також незахищеність молоді та дітей від впливу пропаганди з соціальних мереж.

Випадки проплаченої російської пропаганди у медіа Східної Європи

Балтійський центр розслідувальної журналістики RE:BALTICA наприкінці серпня оприлюднив матеріал про схему фінансування російським урядом нібито незалежних мовників у Східній Європі та Центральній Азії.

Згідно з розслідуванням, через компанії в Сербії та Кіпрі російський уряд приховано фінансував групу новинні ресурси, аби розганяти через них теми, продиктовані Кремлем. Видання купували трафік і коментарі під своїми статтями. Автори розслідування Холґер Роонемаа з POSTIMEES та Інга Спрінге з RE:BALTICA.

Схема прихованого фінансування стала відома громадськості завдяки записам переговорів у Skype та документам. BuzzFeed News, естонська газета Postimees та журналісти-розслідувачі з RE:BALTICA у відповідь на свій запит отримали ці матеріали від естонських правоохоронців, які вели кримінальне розслідування щодо шахрайства та ухиляння від податків редактора Baltnews Олександра Корнілова. Цього 55-річного громадянина Росії в публічних матеріалах контррозвідувальної служби Естонії KAPO називають російським пропагандистом. Особисто Корнілова не засудили, але створена ним неурядова організація підпала під естонський закон, який дозволяв здійснити щодо неї кримінальне переслідування.

Цільовою аудиторію цієї кампанії з дезінформації стали російськомовні мешканці Балтії. Наприклад, згідно з доповіддю розвідувальної служби у 2017 році за наказом Росії Baltnews та Sputnik почали публікувати більше статей про статус польської громади в Литві.

«Вони намагалися спровокувати етнічну конфронтацію та погіршити стосунки між Литвою та Польщею. Публікації хотіли переконати аудиторію, що Литва чинить дискримінацію щодо місцевої польської громади, або створити враження, що Польща не відмовилася від територіальних претензій до сусідів», — йдеться в доповіді.

У Польщі минулого року навіть створили неурядову організацію, яка займатиметься виявленням і протидії російській пропаганді — «Центр аналізу пропаганди і дезінформації».  Про це Укрінформу розповів директор фундації «Центр аналізу пропаганди і дезінформації» Адам Лельонек.

Центр є першою такого роду інституцією у Польщі. Окрім науково-дослідної і аналітичної роботи фундація співпрацює з іншими організаціями, аби творити  розуміння загроз у польському суспільстві, оскільки інформаційна і психологічна війна проникає у різні сфери функціювання суспільства і держави.

Президент варшавського Центру аналізу пропаганди та дезінформації  Адам Лельонек також розповів, що ключовим напрямом діяльності російської пропаганди в Польщі є польсько-українські відносини в історичній площині.  За його словами, Росія намагається вплинути на ставлення поляків до України в цілому, а також залякує їх українськими трудовими мігрантами.

Експерт повідомив, що поширенням пропаганди займаються не класичні ЗМІ, а нішеві сайти, які віддзеркалюють переконання якоїсь групи людей.  «У Польщі є декілька інтернет-порталів, які напряму вкидають елементи, заздалегідь написані в Росії, або чітко дублюють щось, що має викликати негативну реакцію в суспільстві», – підкреслив пан Лельонек.

Він вважає, що російська пропаганда вміло працює з емоційним впливом на суспільство. Він наголосив, що в Польщі вона проводить скоординовані операції на кількох рівнях: нішеві інтернет-портали, блогери, які їм симпатизують, а також польськомовна версія російського агентства Sputnik.

Історичний аспект, за словами пана Лельонека, часто переплітається з іншими темами, наприклад, активною трудовою міграцією українців до Польщі.

«Наприклад, поляків лякають тим, що від українців іде загроза в питанні соціального захисту. Мовляв, у Польщі зросли б зарплати, якби не приїхав сюди понад мільйон мігрантів з України. У зв’язку з цим зарплати низькі через те, що українці працюють за менші гроші, ніж поляки. Однак, люди не задумуються, що така ж схема працює і проти них, адже свого часу до західних країн емігрували три мільйони поляків», – каже Президент варшавського Центру аналізу пропаганди та дезінформації.

Загалом російські хакери щодня здійснюють понад 14 тисяч атак на Польщу — це дані  польського видання Rzeczpospolita.

Проект співфінансований у рамках програми польського співробітництва для розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.

За підтримки

Польська допомога
stopka_ukrainska_ukr.png
Поділитися

Може бути цікаво

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

«БТРи їхали практично по наметах»: Євген Нищук про Революцію гідності

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник

Путін сподівається на відмову Трампа від дозволу атак углиб РФ — експерт-міжнародник