«Потрібно називати спільні цінності, а не відмінності»: медіаекспертка про привітання Зеленського

Перший випуск програми ДНО розпочнемо з розбору найобговорюванішого медіапродукту на початку 2020 року — привітання президента України Володимира Зеленського, яке було успішним бодай тому, що викликало шквал реакцій у суспільстві.

Підбірку постів у соцмережах читайте тут.

Виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик не оцінює привітання Володимира Зеленського однозначно добре, чи погано. Як медіаекспертка, вона визначає вдалі прийоми та промахи спічрайтерів.

«Не варто наголошувати на тих речах, які роз’єднують. Наприклад, вживати слова-триґери, як «бандерівці» чи «ватники». Ці слова будуть провокувати одну чи іншу частину суспільства і розколювати його. Тому певною мірою це була помилка того, хто писав новорічне звернення».

Також неефективно говорити про єдність, не артикулюючи конкретні об’єднавчі цінності. 

«Коли ми говоримо про об’єднання, то в першу чергу треба говорити про цілі й цінності, я цього не почула. Я почула, що ми дуже різні, але я не почула, що нас об’єднує».

Не називання конкретних цінностей розмиває поняття ідентичності українців та українок, вважає медіаекспертка. А розмита ідентичність — інструмент у руках зовнішнього ворога.

Крім того, не можна говорити про мир в країні, у якій іде війна, абстрактно та віддалено. Потрібно чесно наголошувати, що завершення війни — складний і тривалий процес, пояснює Діана Дуцик.

Команда президента вчергове апелює до образу «простого українця». І через використані образи, і через одяг президента. На відео Володимир Зеленський у светрі та піджаку замість офіційно-ділового костюма. Хтось бачить у цьому посилання до персонажа радянського фільму «Іронія долі», Діана Дуцик же просить не будувати конспірологічних теорій про апелювання до радянськості. І наголошує: звертатися до емоцій — давній прийом багатьох політиків.

Хороший прийом — кілька реплік від президента мовами національних меншин.

Син королеви Великої Британії Єлизавети ІІ принц Чарльз їздив навчатися вельскої мови та історії, аби під час своєї інвеститури, отримання титулу принца Вельсу, у 1969 році звернутися до своїх підданих рідною для них вельською мовою. Використання Зеленським кримськотатарської, угорської та російської — так само хороший прийом, хоча і не новий.

Поява ж публічних осіб, як політиків, так і музикантів та коміків — хід суперечливий. Так, він однозначно спрацьовує на «сподобатися всім», але підбір персоналій знову ж таки викликає суперечки у суспільстві. Адже, наприклад, разом із письменником Сергієм Жаданом, Володимир Зеленський згадує співачку MARUV, яка відома тим, що, попри російсько-українську війну, продовжила виступати в Росії, що негативно сприйняли в Україні.

Виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікацій Діана Дуцик вкотре наголошує: якщо за мету привітання поставили єдність, то цього принципу варто було дотримуватися й у наповненні виступу президента.

«В цьому контексті, можливо, навіть варто уникати називання постатей, імен. Або, якщо вже називати, то обирати дуже прискіпливо».