Звернутися в супермаркеті, відповісти на вулиці українською — це мінімальний обов'язок кожного — Катерина Сергеєва

Влад Бундаш: За останній рік голос пані Катерини можна чути не тільки у фільмах чи серіалах, але і в пародіях. Після початку повномасштабного вторгнення ви почали робити пародії на українських діячів та діячок, на російських істот. Найпопулярніші — це пародії на Ані Лорак, Світлану Лободу та Повалій. Хто вас надихнув це робити, якою була перша мотивація? І чому це цінно для вас, що ви відчуваєте всередині під час процесу?

Катерина Сергеєва: Я, як і багато українців, була змушена 25 лютого 2022 року просто сісти за кермо, ухвалити рішення протягом 30 хвилин посадити дітей і просто поїхати на кордон. Перебуваючи за кордоном, у якийсь момент я зрозуміла, що не можу витримувати якесь тотальне безсилля. І я подумала, що буду щось робити, пов’язано з моєю роботою і, звісно, через гумор. Тому що гумор — це доволі високий емоційний градус, це розрядка і елемент скидання напруги. Коли ти вже не витримуєш, можна плакати і сидіти, скидаючи напругу, а можна сміятися. Я обрала саме гумор, оскільки я оптимістка за своєю природою. Я подумала, якщо раптом зайде це, чи не зайде, я не можу це не зробити. Тому що, можливо, ще комусь це допоможе і когось це трішки посміхне, усміхне.

Владислав Бундаш: Пародії набрали дуже багато переглядів, якщо сукупно скласти, це декілька мільйонів. І мені здається, що серед цих декількох мільйонів глядачів є і представники команди тих людей, яких ви пародіювали. Чи хтось звертався до вас з команди Ані Лорак, Світлани Лободи чи Таїсії Повалій?

Катерина Сергеєва: Ні, знаєте, ніхто не писав, ніхто не проклинав, ніхто не аплодував з їхніх команд. Я роблю це, тому що я у це вірю, це зі мною співпадає, у цьому є глибокі підтексти, у цьому є культура навіть, попри те, що там є і гострі слівця, усе одно там присутній елемент інтелігентності. Але це — моя громадянська позиція.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Катерина Сергеєва 🇺🇦 (@katerinna_sergeeva)

Початок професійної карʼєри

Влад Бундаш: Ви працювали на радіо. Це був у вас такий перший досвід за мікрофоном. Що вам дало тоді радіо, можливо, якусь внутрішню енергію? Як воно допомогло потім далі рухатися у кар’єрі акторки дубляжу?

Катерина Сергеєва: Радіо я просто обожнювала. Як тільки я завершила четвертий курс акторського факультету, раптом виникає кастинг на радіо, і я дуже дякую тим людям, завдяки яким я дізналася про цю інформацію. Я пішла на кастинг. Саме на тому радіо зачепилася, залишилася, це було комерційне радіо. Я просто купалася в ефірах, у різних розіграшах, програмах. Я читала, робила сама новини, я всьому навчилася, і керівництво мені сказало: «Катерино, роби що хочеш». Мені пощастило, мені одразу сказали, що проєкт можна робити, звукостудія твоя, хочеш вигадай якусь програму інтерактивну. Я навіть підспівувала в джинглах на радіостанції.

І так сталося, що я закінчила свою радіокар’єру апогеєм на той момент на Music Radiо. Я дуже хотіла там працювати, бо я слухала це радіо, ще будучи підлітком, і мені дуже подобався темпоритм цієї радіостанції. Мені пропонували займати якісь посади, уже керувати радіостанцію, але я сказала, що це точно не моє, я йду далі по мікрофонній доріжці, і писати ролики я вже почала тоді.

Влад Бундаш: І ця доріжка привела до дубляжу, правда?

Катерина Сергеєва: Так, абсолютно, я вже тоді й озвучувала, і писала реклами, і потрошку входила у цей світ.

Яка різниця між дубляжем та озвучуванням

Владислав Бундаш: Чи пам’ятаєте свою першу роль у дубляжі? Чи були ви задоволені результатом?

Катерина Сергеєва: Я, звісно, пам’ятаю. Це був 2006 рік, моїй старшій доньці був рік, я ще годувала її, ми залишили її зі свекрухою. Я летіла тоді в кінотеатр, бо так хотіла подивитися, що ж із цього вийшло. Я однозначно була задоволена, бо це був перший досвід, і мені дуже сподобалося.

Я взагалі себе ніколи не критикую, коли слухаю свої роботи, тому що, коли працюю над дубляжем, я вкладаю усе, що я тільки можу.

І мені сподобалось те, що ми зробили, враховуючи, що багато людей працювало в принципі тоді в дубляжі уперше. Це був фільм «Відпустка за обміном», я дублювала Кейт Вінслет.

Влад Бундаш: Пояснімо нашим слухачам і слухачкам, яка різниця між дубляжем і озвученням, тому що багато хто плутає, але різниця колосальна.

Катерина Сергеєва: Так, дубляж — це повне проживання персонажа, це коли ми повністю дихаємо, відтворюємо відповідний градус, який зіграв персонаж, але тільки нашою мовою. Дихаємо разом з ним, задихаємося, кашляємо, плачемо.

А озвучка — це все ж таки менший градус, насамперед це менше проживання героя. Тобто ви чуєте менші вдихи, видихи, менша якась експресія, я менше відтворюю фізику, диханням передусім. Тобто ми більше про історію, ми ніби на другому плані після тих героїв, які на екрані.

Заробіток

Влад Бундаш: Думаю, багатьох цікавить питання, чи можна на дубляжі добре заробляти? Чи прибуткове це ремесло, ця царина, тому що багато хто хоче займатися, але не вірить, що можна добре заробляти?

Катерина Сергеєва: Справді, інтерес до дубляжу зараз дуже сильно виріс. Щодо заробітку в дубляжі — це залежить від того, яка у тебе кількість робіт. Якщо у тебе мало ролей, то не дубляжем єдиним заробляти. Можна розвивати свій голосовий апарат і озвучувати серіали, фільми, реклами, брати різні проєкти, документалки, аудіокниги. Тобто люди, взагалі мої колеги, у нас немає такого, що хтось займається тільки дубляжем, або хтось займається тільки рекламою. Усі намагаються реалізовуватись широко в цій професії. Я вважаю, це абсолютно нормально, тому що вона дійсно дає тобі великі можливості. Єдине, ти вже можеш вибирати, що тобі до вподоби, що там не дуже близько до твого хотіння проявлятися. Наприклад, я не дуже люблю писати аудіокнижки, але є колеги, які радо сидять зранку до вечора і шедеврально відтворюють цей напрямок.

Влад Бундаш: А що найбільше любите писати?

Катерина Сергеєва: Я дуже люблю рекламу, тому що там складно і завжди цікаво. От до вас я приїхала якраз після озвучки рекламного ролика і завжди це така сублімація твоїх вмінь, завжди це міні іспит. Звісно, не можу сказати, що я якось опосередковано ставлюся до дубляжу, я дуже люблю дубляж, тому два мої головні акценти — це дубляж і реклама, де я розумію, що все, що я вмію, зокрема і мовно-технічно, я дійсно там застосовую.

«Дубляж — це тотально українізована сфера»

Влад Бундаш: Ви вже у дубляжі більше 20 років, це величезний досвід і дуже цінний. І мені здається, що сфера українського дубляжу не стала винятком і також потрапила під певну русифікацію протягом років незалежності. Ми зараз чітко усвідомлюємо, що тривалий період нашу культуру, зокрема кіно, театр, абсолютно асимілювали до російської. Тобто у нас у кіно мали головні ролі російські актори, на майданчиках були російські режисери. Це навіть було перед початком повномасштабного вторгнення, давайте будемо відвертими. Що було в дубляжі до початку повномасштабного вторгнення і загалом протягом вашого досвіду? Наскільки ця сфера була русифікована?

Катерина Сергеєва: Якраз дубляж — це була тотально українізована сфера і мені це дуже подобалося. Я дуже хотіла завжди працювати українською, тому що я закінчила український факультет і мені виставляли апарат саме українською. Я починала після університету паралельно з радіо трохи зазирати в кіносферу. І я дуже засмутилась ставленням до українських акторів і тотальною підтримкою всього російськомовного, мені це дуже було чужорідним. Я розуміла, що мені некомфортно, мені якось боляче, прикро, що це сама наша система фактично викидає наших українських спеціалістів.

• У дубляжі була і є надмірна увага до українського слова. Це просто неймовірно. Тому ця сфера, на щастя, не зачепилася якимись негативними моментами русифікації і, власне, український дубляж він цінний тільки українською.

Слухайте також: На українській мові має бути не менший акцент, ніж на англійській — акторка дубляжу

Російська мова

Влад Бундаш: Чи після початку повномасштабного вторгнення вам пропонували записуватися російською, озвучувати, дублювати, чи були такі пропозиції?

Катерина Сергеєва: Дублювати я взагалі, та навіть мене знають, певне оточення, що мені навіть не можна це пропонувати. Але, дійсно, були такі пропозиції, я б навіть сказала шокуючі. Тому що мені пишуть, що хочуть співпрацювати, просять надіслати умови. Довго можемо щось обговорювати, витрачати час. Я прошу показати тексти, а виявляється мені надсилають російський текст, і пишуть, що поки російською, а потім українська озвучка, а там ще потім підуть переклади. А я кажу, що ні, і ще раз ні.

І колегам теж моїм пропонували, ми обмінювалися інформацією. Я не знаю, у кого є які виправдання, можливо, важелі, але як довго може при нинішній ситуації професіонал з України погоджуватись на таку пропозицію, тому що, на жаль, я знаю випадки, коли люди не так категорично ставляться до таких пропозицій. Для мене — це табу. Я у житті боюся промовити російське слово.

Скажу чесно, це моя відверта позиція, я не знаю, як в Києві досі люди так вільно і так впевнено розмовляють російською. Я чесно вам кажу, я не можу цього зрозуміти.

Для мене це аналог «летять російські ракети, а я продовжую говорити цією мовою». Для мене мова — це вібрація.

Так само, чому я все роблю українською і робила завжди, це було пріоритетом, бо це моя самоідентифікація національна, громадянська.

Чесно, це без осудження, можливо, це завібрує з позицією тих людей, які зараз слухають. Ми так зараз відповідальні за тотальне культурне становлення нашої країни, що недооцінювати навіть оцю просту вібрацію звернутися в супермаркеті українською, відповісти на вулиці українською, у таксі поговорити українською — це мінімальний обов’язок кожного. Про це треба кричати, що ми українці, насамперед мова, це наша історія і це наша надмета — щоб наша країна взагалі витримала все це.

Російський контент

Влад Бундаш: Ви розповіли декілька показових прикладів. Хочу додати також і те, що люди продовжують вживати контент російською. Це російська музика, це російські фільми та серіали, це російська озвучка і дубляж. Як ви собі це пояснюєте, чому вони продовжують це робити?

Катерина Сергеєва: Я думаю, що людям треба самим захотіти тотально обирати україномовний контент. Я не дивлюся нічого російського, намагаюся взагалі. У мене є серіали улюблені, можу там по 15 разів дивитися, але вони перекладені. Якщо казати про спробу оцінити і висловити свою думку щодо цього, то це про нівелювання важливості цього питання.

Тобто, я бачу, що на нашу землю прийшли вандали, які хочуть нас знищити. І ніяк інакше це не називається. Знищити нашу культуру, нашу національну самоідентифікацію, і це так і тільки так.

І якщо ми почнемо зараз щось розмазувати, примазувати, це питання тоді до нас особисто, чому ми це робимо, чому ми на це погоджуємось.

«Не повторюйте вправи в Інстаграмі»

Влад Бундаш: Думаю, що ті слухачі і слухачки, які нас слухають зараз, можливо, їм захотілося розвивати свій голос. Які ви можете поради дати початківцям, які хочуть розширити свій діапазон, більше відкрити свій голос?

Катерина Сергеєва: Я можу сказати — не повторюйте вправи в Інстаграмі, бережіть свій голос. Краще розберіться один раз. Насправді, оскільки я викладаю вже більше 15 років, я працювала на кафедрі сценічного мовлення, потім була старшим викладачем і цей досвід викладання в університеті багато чого мені дав для аналізу. Зараз досліджую фонопедичні техніки, академічну школу, максимально намагаюся спростити роботу учням, щоб дійсно люди могли не за 4 роки отримати результат, якийсь поставлений голос для сцени, кіно. Я хочу максимально зекономити час, тому що голос це — живий інструмент, який насправді можна правильною роботою доволі недовго, нескладно просто переналаштувати. І тут треба бути обережним.

Я так можу сказати, якщо вам не подобається свій голос, от претензія до свого голосу, знайте, це просто неправильно сформована голосова звичка і все.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Катерина Сергеєва 🇺🇦 (@katerinna_sergeeva)

Це певна м’язова пам’ять у голосовому апараті, у гортанній зоні, десь у носоглотковій зоні, коли не відбувається повноцінна вібрація голосових складок апарату. Треба просто розібратися. Знайдіть ту людину, яка допоможе вам, пояснить, як це робити.

Заниження

Основна проблема у соцмережах, яку я спостерігаю, це заниження. І цьому вчать насправді у соцмережах. Це дуже легко. Але, на жаль, це засаджує апарат у заглушення. Вас буде чутно ще гірше, тому що робота в нижньому регістрі має бути коректною і вона розвивається на базі тонусу апарату. Але ніяк не в гіпотонусі, коли у вас глухий апарат, або коли голос дзвінкий, високий, або глухий, і раптом давайте внизи.

Робота з голосом — це робота через здорову систему. Голосовий апарат треба просто правильно запустити так, як придумала природа, а не придумав якийсь викладач один, або якийсь там гуру.

Це ваш голос, ви самі відповідальні за те, кому ви його довіряєте, але, повторююся, це дуже просто запускати дзвінкість голосу, щоб змикалися повноцінно голосові звʼязки, а потім розвивати діапазон. Тому вартує займатися голосом тільки через нормальну систему координат, а не через експрес-вправи.

Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі