Ілон Маск, Супрун та Арістов: редактор VoxCheck розбирає маніпулятивний матеріал «Обозревателя»

На початку квітня в мережі розгорівся скандал за участю Ілона Маска, Уляни Супрун та Вадима Арістова. Арістов опублікував пост у Facebook, в якому звинувачував Супрун. А VoxCheck випустив матеріал, в якому по пунктах розібрав його пост, розвінчавши маніпуляції. Проте на цьому усе не закінчилося.

Адже згодом «Обозреватель»  під рубрикою MedOboz випустив критичний до VoxCheck матеріал за невідомого авторства, без підпису. Розбираємо маніпуляції, випущення контексту, приховану рекламу, заангажованість, емоційність та відверту брехню у журналістських текстах на прикладі матеріалу «Обозревателя» із редактором VoxCheck Максимом Скубенком.

Отже, почалося усе з Ілона Маска. Він в Twitter написав, що його компанія має сертифіковані апарати штучної вентиляції легень, які життєво необхідні тяжкохворим на COVID-19, і вони готові безкоштовно віддати та доставити їх тим країнам, кому це найбільше потрібно. Ексміністерка МОЗ Уляна Супрун написала реплай з проханням допомогти саме Україні. Далі в розмову втрутився керівник Revival Institute for Future Вадим Арістов. Свого часу Арістов намагався стати очільником Національної служби здоров’я України.

«Після цього туди прийшов туди з реплаєм Арістов, зробив уточнення, скільки нам потрібно вентиляторів, і попросив Ілона Маска контактувати з президентом Володимиром Зеленським. Він звинуватив Уляну Супрун в тому, що це вона довела медицину в Україні до такого стану, що зараз нам нічого не вистачає. Після цього Арістов написав 10 пунктів звинувачень Супрун».

VoxCheck розвінчав усі 10 пунктів. Але на публікації із розвінчанням усе не закінчилося. Максим Скубенко розповідає, що на VoxCheck — український факт-чекінґовий проєкт — регулярно здійснюють інформаційні атаки. Однією з таких, на думку команди VoxCheck, стала і публікація «Обозревателя».

«Як тільки я побачив заголовок, я зрозумів, що на нас буде інформаційна атака. Заголовок був такий: «Супрун-трава: бывшая ИО министра продолжает «лечить» украинцев». Журналістські тексти по стандартах мають бути нейтральними, вони можуть бути емоційними, але не мають мати яскраво виражений негативний окрас. Автори там не вказані».

Негативно забарвлений заголовок. Відсутність автора. Це перші дзвіночки засумніватися у професійності матеріалу, каже Максим Скубенко. Далі — ще наочніше. Емоційні та образливі формулювання. «Відомо, що» як аргумент. (Те ж саме, що старі добрі «британські вчені). Приправлене усе непрофільними експертами.

«Тут для якихось підтверджень своїх думок журналісти посилались на Наталю Влащенко. Вона взагалі не експертка, не інфекціоністка, не лікарка. Ще й постійно публічно висловлює претензії Супрун, тобто відверто симпатизує одній зі сторін конфлікту».

У матеріалі «Обозревателя» спробували навіть застосувати фактчекінґ. У тексті наводять кілька цитат із розвінчання VoxCheckом посту Арістова. Проте, каже Максим Скубенко, цитати не просто вирвані з контексту, а переказані. Ніби узагальнення прочитаного твору школярем.

«Коли вони почали аналізувати нашу перевірку, вони все скоротили. Це було зроблено для того, щоб знецінити нашу перевірку. До прикладу, Арістов сказав, що через Супрун в нас немає епідеміологів, і що вона припинила їхню підготовку. У скороченій версії «Обозревателя» ми нібито пишемо, що це неправда, бо підготовка продовжується. Насправді ж у нас була розбивка по кожному року з підтвердженнями від Держстату про те, коли і яка кількість епідеміологів була в Україні. Згідно з офіційними даними, найбільше зменшення кількості епідеміологів було з 2011 до 2012. Очевидно, що це не тоді, коли була Супрун. Під час її роботи кількість майже не змінювалась. Але коли вони викидають цю частину, то дійсно наша інтерпретація звучить ніяк».

Улюблений момент аналізу «Обозревателя» для Максима Скубенка — це їхній переклад словосполучення «річна форма», як «летняя (замість «годовая») форма».

Комусь може здатися безневинною маніпулятивна і критична публікація про VoxCheck чи Уляну Супрун. Проте «Обозреватель» насправді зайшов далі. Адже у тексті вирішили похвалити лікування коронавірусу травами. Решта частина публікації «Обозревателя» — компліментарна щодо Національної академії медичних наук України та її очільника Віталія Цимбалюка. Редактор VoxCheck підсумовує: такі тексти замовляють тоді, коли хочуть почати інформаційну атаку.

Максим Скубенко нагадує, що ми усі щодня стикаємося із сотнею матеріалів, які написані для того, аби зманіпулювати нашою думкою. Щоб відрізняти такі публікації, потрібно не забувати про фільтри. Емоційні заголовки, з яких одразу прослідковується негативне чи позитивне ставлення. Відсутність профільних експертів та автора, узагальнення і перекручування першоджерел. Все це — ознаки того, що вам потрібно обережно сприймати новину чи публікацію.

Повну версію слухайте в аудіофайлі