«Кожна поїздка може бути останньою»: Діана Буцко про знищені міста Донбасу

Діана Буцко — воєнна кореспондентка hromadske, журналістка. Раніше також працювала й на Громадському радіо. Вивчала політичні науки в Південноіллінойському університеті в США, але в травні 2022 року повернулася в Україну й відновила журналістську діяльність. Відтоді створює репортажі з гарячих точок на Донеччині й в інших регіонах України, де пролягає фронт.

У січні Діана Буцко написала для Громадського радіо матеріал про Курахове після окупації міста.

Зниклі міста

За час роботи Діана Буцко побувала в багатьох містах і селах, які сьогодні є повністю або частково знищеними: Авдіївці, Бахмуті, Покровську, Кураховому, Вугледарі, Нью-Йорку, Торецьку. Журналістка зазначає, що ситуація дуже змінилася за останній рік, оскільки раніше лінія фронту рухалася значно повільніше. Внаслідок цього знищення міст сприймалося поступово, під час чергових поїздок можна було побачити дедалі менше цілих будинків.

«А зараз ти приїжджаєш у місто й не розумієш, чи ти в нього ще колись повернешся. Я чітко усвідомила це влітку 2024-го, воно було для мене найскладнішим емоційно. Ми велику частину часу провели на фронті, щоразу кудись приїжджаю, а за кілька тижнів цього населеного пункту не стає».

Так росіяни захопили Нью-Йорк за кілька тижнів після останнього разу, коли там була Діана Буцко. Так зникли Гродівка й Новогродівка на Покровському напрямку. Журналістка згадує, як певний час тому зустрічалися зі своїм другом-військовим у Селидовому, де вони пили каву й де тоді відчувався глибокий тил.

«Влітку я усвідомила, що кожна моя поїздка може бути останньою в це місто. Це змінило підхід до роботи: якщо раніше ми приїжджали, фокусувалися на історії, шукали героїв, розповідали про них, то тепер я хочу зафільмувати це місто. Ми намагаємося записувати просто відео міст, панорами з машини, тому що часто це можуть виявитися останні кадри звідти. Тепер більшість моїх історій — це історії про втрачені міста».

Як місцеві мешканці реагують на журналістів

Часом люди мають упереджене ставлення до журналістів, говорить Діана Буцко. Звинувачення негативно впливають на емоційний стан, а також сам процес роботи.

«Звісно, складно відкрити людину, отримати її довіру, якщо вона ставиться до тебе як до ворога. Але з часом я почала ставитися до цього з розумінням. Для них ми певним чином «туристи», наприклад, у Покровську люди живуть своє життя, наскільки це можливо, а ми ходимо в бронежилетах. Ми приїхали й поїхали, а вони лишаються там зі своїми життями й думками, чи не прилетить у їхній будинок після того, як ми покажемо певну картинку».

Люди перебувають у дуже складних умовах, втрачають свої домівки, а тому мають повне право відмовитися зніматися, надавати коментарі, каже Діана Буцко. Проте трапляються й протилежні ситуації. Під час перебування в Покровську на Різдвяних святах люди самі підходили до журналістки й хотіли поділитися своїми розповідями. У ті дні в місті зник зв’язок та світло, люди відчули себе відрізаними від цивілізації, забутими й просили розповісти світу, українській владі, що відбувається в Покровську.

Сама журналістка зіткнулася з певною інформаційною ізоляцією під час перебування в Нью-Йорку.

«У Нью-Йорку не було тоді відомо про те, що почався наступ. У той день росіяни прорвалися аж на три кілометри, це дуже глибоко. Ми заїхали туди, було дуже гучно, так близько біля мене КАБи ще ніколи не падали. Я усвідомлювала, що щось не так, але не розуміла, що саме відбувається, там не було мобільного зв’язку».

Читайте також: Зневіра та пристосування до реалій: як змінюється життя українців в окупації

Чи підтримує населення Сходу російські наративи

«Я думала про те, як змінився Схід України з часу повномасштабного вторгнення. За ці три роки ніхто мені не казав «ви бандеровци, уходітє отсюда». Раніше таке час від часу можна було почути, й упереджене ставлення до нас було й через це. Зараз я дуже рідко чую фрази, які я могла чути раніше».

Журналістка говорить, що є окремі люди, які радо зустрічають росіян і розповідають їм на камеру ворожі фейки, але їх дуже небагато. Це невеликий відсоток людей відносно загальної кількості населення міста чи регіону. Крім того, часто ці люди виявляються дещо маргінальними, говорить Діана Буцко.

Евакуація населення та небажання виїжджати

Журналістка розповідає, що багато разів знімала евакуацію з прифронтових регіонів і постійно стикалася з небажанням частини людей виїжджати.

«Під час кожної евакуації люди говорять одне й те ж: що вони не хочуть покидати свої домівки, що їм немає куди їхати, за що жити».

Здебільшого це вже літні люди, які часто живуть на одну пенсію. Крім того, також має значення символічна та емоційна прив’язаність до своєї землі та дому, каже Діана Буцко. Трапляється, що частина людей, які евакуювалися, потім знову повертається у свої домівки, оскільки запропоновані умови життя в безпечніших регіонах виявилися некомфортними, а наявні кошти — недостатніми.

Російські радіохвилі на прифронтових територіях

«Я повернулася з Сумщини, була на Півдні й відзначила, що там не чути російського радіо. На Сході ж ловиться «ДНРівське» радіо, до того ж з кількох каналів. Ми його чули, наприклад, під Кураховим, вони там розповідають про їхніх ватажків, новини, закликають вступати до лав армії «ДНР», їхні бригади.

Журналістка говорить, що раніше поширення ворожого мовлення на підконтрольні Україні території було великою проблемою. Часто не можна було «зловити» щось, крім російських каналів, не вдавалося отримати інформацію з України. Зараз ситуація стала кращою: українські хвилі поширюються на прифронтові регіони, а російська пропаганда діє на людей менш ефективно.

Новини з тимчасово окупованих територій

• Росіяни вивезли рідкісних тварин із заповідника «Асканія-Нова» на загальну суму понад 85 мільйонів гривень. Серед них чимало видів, які перебували під захистом.
• Окупаційна влада в захопленій частині Запорізької області визнала, що затримує чи не виплачує зарплати вчителям, які погодилися з нею співпрацювати. Раніше про їхні скарги писали місцеві медіа.
• В окупованому Донецьку співробітників комунальних служб зобов’язали щодня звітувати до так званої «військової комендатури». Це може ще більше уповільнити ремонтні роботи в місті. Про це повідомляє «Жовта Стрічка». Комунальники мають подавати маршрути роботи та свої контакти.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі або дивіться на Youtube-каналі Громадського радіо

Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

• за посиланням на монобанку https://send.monobank.ua/jar/3xdiYaF8Fu, де за найбільші донати на вас чекають чудові бонуси і подарунки від друзів та партнерів Громадського радіо
• ставши нашими патронами на Patreon 
• PayPal: vokyluk@ukr.net