«Коли країна на розтяжці, вона нічого не виграє»: про Україну у протистоянні США та Китаю

Хто має більший вплив на ВООЗ та чому Україні краще переглянути свій вектор розвитку?

Ведучі

Ана Море

«Коли країна на розтяжці, вона нічого не виграє»: про Україну у протистоянні США та Китаю
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-dno-2020-05-14.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/05/hr-dno-2020-05-14.mp3
«Коли країна на розтяжці, вона нічого не виграє»: про Україну у протистоянні США та Китаю
0:00
/
0:00

Минулого випуску ми почали розмову про «холодну війну» XXI століття, де замість Радянського Союзу — Китай.

КНР та США понад десять років ведуть боротьбу за те, хто швидше перейде на новий технологічний устрій на тлі промислової революції. Зараз одним з інструментів у цій боротьбі стала битва за посткарантинний наратив.

Про те, які наслідки для України може мати та вже має боротьба східного та західного гігантів, поговоримо сьогодні.

***

Від взаємних звинувачень на тему, звідки походить новий тип коронавірусу США та Китай перейшли до боротьби за вакцину.

13 травня американське ФБР разом з Агентством кібербезпеки та захисту інфраструктури заявили про загрозу хакерського втручання з боку Китаю. Нібито в американців пробують вкрасти розробки вакцини та ліків проти COVID-19.

Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що Китаю підігрує і Всесвітня організація з охорони здоров’я, бо нібито Китай має на неї більший вплив, аніж інші країни.

Експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса пояснив: більший вплив має той, хто більше платить. У випадку ВООЗ це — США. Варто не забувати і про особисте скептичне ставлення Дональда Трампа до глобальних інституцій.

«Які дії ВООЗ свідчать про те, що вони вступили у змову з Китаєм? Те, що ВООЗ були повільні у своїй реакції — це не новина. Це проблема ВООЗ, а не міжнародне масонство. Під час Еболи і вірусу Зіка було те саме, були ті самі претензії. Інша справа, що тоді США про це нічого не казали. Я думаю, що змови немає, тут просто спроба Трампа перекласти відповідальність за проблеми в Штатах на зовнішні фактори. Плюс треба розуміти самого Дональда Трампа — він дуже скептично і негативно налаштований проти глобальних інститутів, найяскравішим образом яких є ООН. Він послідовно, вже три роки поспіль, урізав фінансування різним спеціалізованим агенствам ООН. Його нападки на ВООЗ доволі логічні — для нього. Якщо порівнювати вплив США і Китаю на ВООЗ, то звісно США мають набагато більший вплив. Вони є країною, яка робить найбільші фінансові внески у бюджет ВООЗ, Китай — одні з найменших, разом з Росією. Більше чверті бюджету ВООЗ — американські гроші».

Про загострення протистояння між Китаєм та США упродовж останнього місяця дедалі більше говорять аналітики та міжнародники. У своєму останньому інтерв’ю 89-річний фінансист, меценат та філософ Джордж Сорос називає це протистояння боротьбою демократичної й автократичної систем влади.

В українських медіа ми найчастіше чуємо голос саме США. Ілія Куса пояснив: це через обраний Україною західно-європейсько-американський вектор геополітки.

Протистояння США та Китаю поставило Україну у незручне становище ще до пандемії. Китай — наш торговельний партнер, США — стратегічний союзник. На думку Ілії Куси, Київ опинився ніби на роздоріжжі.

«Існують зовнішньо-політичні розтяжки, коли країна опиняється між двох вогнів і розривається між ними. Для нас що Китай, що США — це країни, які мають дуже важливе значення. Якщо відкласти в бік певну риторику ЗМІ, то Китай є дуже серйозним і перспективним торгівельним партнером для нас. Із США зрозуміло. Ми на них орієнтуємося, ми називаємо їх стратегічними союзниками, вони для нас важливі в питанні протистояння Росії. Але і відмовитися повністю від Китаю ми не можемо, адже нам потрібно торгувати, це вихід на альтернативні ринки, де є попит на українську продукцію».

Хто б не перемагав — Китай чи США — Україна відчуватиме наслідки на собі. Адже «коли країна на розтяжці, вона нічого не виграє», каже Ілія Куса.

«У нас ще географічне та геополітичне розташування таке, яке передбачає, що ми завжди будемо на розтяжці. Я не є противником ідеї багатовекторності, хоча вона була дискредитована свого часу. Сама ідея непогана, тому що геополітика України передбачає, що ми можемо грати на багато векторів і отримувати ресурси, необхідні для забезпечення наших національних інтересів з багатьох векторів. Для цього, звісно, потрібна інша якість політичного керівництва, потрібні інші кадри, інша система державного управління, інші інститути. Країна або вміє грати на багато векторів, на багато центрів впливу, або продовжує сидіти на розтяжці й нічого від цього не вигравати».

Для того, аби краще розуміти, що ж відбувається насправді, Ілія Куса радить читати багато різних джерел.

«Якщо ви знаєте мови, тоді в принципі вам буде не складно, можна буде читати різні регіональні ЗМІ, локальні — китайські, наприклад. Це трохи буде балансувати англомовний світ, адже навіть франкомовні ЗМІ відрізняються від англомовних: і риторика, і дискурс, і певні меседжі. Якщо не знаєте мови, намагайтесь сприймати всю інформацію критично. Не сприймати усе, що читаєте, за чисту монету».

Проте цілком нормально не читати 20 різних ресурсів для того, аби перевірити один факт.

Важливо ж, споживаючи вже сформовану медіа картинку світу, не забувати, що ця картинка часто спрощена та упереджена. Тому корисно, читаючи нову заяву Трампа щодо Китаю, згадувати: це країни-суперники, не все так однозначно. Запитання «Навіщо і з якою метою цю інформацію поширюють?» допоможе зорієнтуватися.