Путін у своїх виступах часто згадує Ільїна, який виправдовував фашизм — Любов Цибульська

Уже понад 5 років у червні у Києві проходить тиждень рівності «KyivPride», який завершується Маршем рівності на підтримку ЛГБТКІ+ спільноти. Цьогоріч фестиваль вперше відбувся онлайн. Проте навіть у такому форматі одна з акцій викликала неоднозначну реакцію.

22 червня, у День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни, організатори виклали у соцмережі відео із прапором ЛГБТКІ+, який начебто майорить над монументом «Батьківщина-Мати». Під відео розмістили гештеґ #Мамазрозумієтапідтримає.

Після чого депутат від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива запропонував «визнати ЛГБТ терористичною організацією».

На фестиваль відреагували й в Росії. Пропагандистська програма «60 хвилин», яка виходить на загальнодержавному телеканалі «Росія-1», присвятила акції KyivPride майже 50 хвилин ефіру.

У ній ведучі разом із гостями просували твердження, ніби прапор ЛГБТ над монументом є «наругою над пам’яттю про Велику Вітчизняну війну».

До ефіру відеозв’язком приєднався Вадим Рабінович, чинний депутат Верховної Ради від «Опозиційної платформи – За життя» і почав розповідати, що в Україні неможливо потрапити в уряд, якщо ти не член ЛГБТ спільноти.

Обговорення акції Kyiv Pride в ефірі «Росія-1» проводилось на тлі кампанії за зміни до Конституції Росії. Зауважу, що у ній зокрема пропонують захистити інститут шлюбу як союзу чоловіка і жінки.

І це лише один з прикладів використання Росією та проросійськими силами в Україні теми ґендеру задля просування потрібної Кремлю адженди. Говоримо сьогодні про місце ґендеру у концепції «руського міра».

***

Керівниця групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Любов Цибульська пояснює, чому ґендер — зручне поле для насадження потрібних Кремлю думок.

«Російська пропаганда інструменталізує дуже багато тем, які найбільше здатні викликати емоції, хвилювати. Цінності — свобода, демократіа — для Кремля лише інструмент для досягнення своїх цілей. Ґендер є саме таким інструментом, адже це те, що чіпає усіх без винятку і не залишає нікого байдужим. Мова не лише про сексизм і мізогінію, це і ставлення до ЛГБТКІ+. У російській пропаганді це одна з центральних тем, тому що через неї дуже легко насадити потрібний патріархальний світогляд, в якому сильний превалює».

Росія з усіх сил протиставляє себе «розбещеній Європі, що переживає занепад». А це означає, що там де західний світ говорить про плюралізм та толерантність, РФ кричить про протилежне.

«Росія намагається запропонувати світові іншу ідеологію. Показати, що формула, за якою працює західний світ, — неробоча, її треба міняти. Показати, що демократичний устрій, ґендерна свобода теж не працюють. Вони будують цілий наратив на тому, що вони є винятковими».

У Росії відверто сміються над тим, що решта цивілізованого світу вважає демократичним, розповідає Любов Цибульська. Європа через лінзу Кремля — це небезпечна країна, яка морально занепадає.

«Швеція свого часу стала об’єктом страшної критики кремлівських медіа саме через ґендерну рівність. Рівність РФ пред’являла, як доказ того, що Європа пішла неправильним шляхом. Основний наратив — це жахіття життя в Європі, що усюди чекає небезпека, постійні катаклізми, злочинність, стихійні лиха. Другий — це моральний занепад Європи».

Чому ґендер так заважає російській ідеології?

«Після розпаду Радянського Союзу дуже багато хто казав, що ось зараз Росія навернеться на демократичний шлях розвитку. Потім до влади прийшов Путін, багато хто казав, що не можна, щоб почалась нова «холодна війна». Росії не було чого запропонувати світові, не було ідеології. Комунізм не спрацював, автократія довго не протримається, оскільки зараз світ глобальний, люди мають змогу подорожувати, є інтернет. Тому ніхто не буде терпіти і погоджуватись довго на цю автократію.

Але не так сталося, як гадалося. Кремль сам чудово зрозумів, що їм треба запропонувати якусь філософську концепцію, аби люди тяжіли до неї самі. Кремль дуже добре виніс уроки з помилок Радянського Союзу. Їхня філософська концепція — це суміш панславіських ідей з церковною патріархальною системою цінностей. Їхню концепцію можна інкорпорувати в різні сфери життя, її можна нав’язати багатьом категоріям суспільства. Якщо ви подивитесь розважальний російський контент для молоді, ви побачите її ознаки і там».

Російська ідеологія та пропаганда на її основі — це не просто хаотичні висловлювання різних людей. У Кремлі є потужний пул філософів, що відстоює ці ідеї, пояснює Любов Цибульська.

«Є Проханов, є Дугін, Прилепін — люди, покликані пояснити всі ці ідеї простим людям. Вони намагаються знайти в минулому якогось великого мислителя. Часто згадують російського філософа Ільїна, який свого часу втік з Росії одразу після революції і переїхав в Європу. Він виправдовував фашизм і казав, що Росія повинна піти саме таким шляхом. На початку 2000-х Путін зробив дуже помпезне перепоховання філософа і зараз часто використовує його у своїх промовах».

Звісно, риторика неповаги до «інакшості», прямі виправдовування дискримінації та заклики чинити насилля над певною соціальною групою — небезпечні самі собою. Але особливу небезпеку в тому, що ці ідеї транслює країна-агресор.

«Для України — це не просто російська пропаганда, це безпосередня окупація частини української території. Крим і частина Донбасу зараз контролюються Росією, рано чи пізно вони повернуться, і ці громадяни будуть мати кремлівську систему цінностей, нам доведеться з цим працювати в майбутньому. Також у нас в країні діють кілька проросійських телеканалів і, якщо дивитися їх і тільки їх, то складеться враження, що ми живемо в РФ».

Дезінформація, яку поширює РФ, може шкодити усім європейським країнам, де працюють агенти Кремля.

Керівниця групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру Любов Цибульська закликає реагувати на дискримінаційні пости у соцмережах або спільноти, де закликають до насильства. Адже боротьбу в інформаційній війні проти РФ щоденно ведуть не лише медіа, а і звичайні громадяни.

«Важливо не толерувати подібні наративи, подібні ґендерні стереотипи, властиві цьому патріархальному баченню. Не толерувати в журналістиці приниження жінок, ЛГБТКІ+ спільноти, сексистські жарти. Треба постійно на це реагувати, помічати це. Ми фіксуємо дуже багато мови ворожнечі в російській пропаганді — як до національних меншин, так і до самого поняття ґендер».

Якщо ви бачите чи чуєте образи ЛГБТ чи сексистські коментарі, згадуйте, що подібну риторику свідомо використовує і Кремль. Звісно, за усіма закликами до насильства щодо і так дискримінованих груп не стоїть Росія. Але і ці наративи Кремль використовує, аби будувати свій так званий «руській мір».

Приклад з використанням теми про права ЛГБТ спільноти пропагандою Кремля, доводить, «Руський мір» не обмежується лише історіями про братні народи та російську колиску.