facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Телебачення — не для розумних людей»: довіряй і перевіряй

Вчимося аналізувати й перевіряти інформацію та відрізняти правду від брехні в новій програмі «ДНО» на Громадському радіо

«Телебачення — не для розумних людей»: довіряй і перевіряй
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Період інформаційної війни з РФ зараз збігається з передвиборчими перегонами. Ми вже маємо й матимемо надалі величезну купу «вкидів», «джинси» та політичної реклами, яку люди часто плутають з реальними фактами та новинами.

За даними Edelman Trust Barometer, в світі знижується довіра до багатьох інституцій, у тому числі й до медіа.  Рівень довіри до новин «взагалі» становить 44%, до новин в пошуку – 34%, до новин в соцмережах – 23%. Найвищий рівень довіри до новин – у Фінляндії та Португалії (62%).

Із керівником відділу нових медіа ГО «Інтерньюз Україна» Віталієм Морозом поспілкувалися про те, яка ж ситуація в Україні.

Для того, щоб бути в курсі подій, більшість українців обирає телебачення. Яскрава картинка, живі емоції та впевнена подача – через таку призму більшість дізнається про життя країни.

«На початку 2018-го року «Детектор Медіа» та КМІС опублікували результати дослідження, в якому вони виявили, що українське населення переважно дивиться телебачення (86%), серед них 57% довіряє телебаченню. Разом із цим зростає роль Інтернету – він випередив радіо та газети», – говорить Віталій Мороз.

Зростає популярність мережевих медіа, не пасуть задніх і соціальні мережі. Довіряє новинам в Інтернеті  майже половина аудиторії.

«Відповідно до цього дослідження, 27% споживають інформацію через інтернет-ЗМІ, 24% – через соціальні мережі. Близько половини респондентів довіряють інформації від інтернет-ЗМІ та соціальних мереж», – говорить він.

Від того, де ви черпаєте новини, залежить і можливість їх перевірити, розповів Віталій Мороз. Для інтернет-новин перевірка – це два кліки в сусідній вкладці. Щоб перевірити інформацію з телевізора, потрібно докласти додаткових зусиль. Мережева аудиторія – більш проактивна, зазначив він:

Українці рідко перевіряють інформацію, але продовжують дивитися чи читати те, до чого ставляться скептично

«Коли ви дивитеся телевізор, вам дуже складно перевірити цю інформацію, тому що це картинка, ви можете тільки пасивно сприймати інформацію. Коли ви користуєтеся інтернет-виданнями, соціальними мережами, у вас є всі інструменти, щоб перевірити, поставити питання, використати інструменти для перевірки заголовків, пошукати фотографії, відео».

Перевіряти інформацію самотужки – це не про більшість українців, каже Віталій Мороз. Разом із тим українці давно випрацювали звичку – не вірити. Найбільше довіри до армії та церкви – не до медіа.

«Є такий вислів, що телебачення взагалі не для розумних людей, якщо ви дивитеся телебачення, навряд чи можете себе відносити до людей, які мають якісь високі стандарти стосовно якості інформації», – говорить Віталій Мороз.

Підбиваючи підсумки: довіра до ЗМІ в Україні (й навіть в цілому світі) невисока. На це є об’єктивні причини, серед яких: фейки (неправдива інформація, яку навмисно розповсюджують журналісти), перекручування фактів. Політики часто використовують телеканали, радіостанції, газети та сайти як майданчики для пропаганди, передвиборчих обіцянок та наклепів на конкурентів. В Україні, окрім деяких випадків, майже немає незалежних мовників. ЗМІ часто належать олігархам та політикам, мають внутрішні заборонні теми і цензуру, однобоко подають інформацію, а журналісти не гребують замовними статтями та сюжетами.

Ведучі програми «ДНО» все ж вирішили самі запитати в людей, яким медіа вони довіряють і чому. Серед опитаних дорогою від станції метро «Хрещатик» і до станції метро «Майдан Незалежності» переважна більшість заявила: «Не довіряю жодним ЗМІ».

Більше про це слухайте в повній версії програми «ДНО» в доданому звуковому файлі.

За підтримки

Польська допомога
stopka_ukrainska_ukr.png
Поділитися

Може бути цікаво

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

3 год тому
Якщо демобілізації не буде, воюватимемо, доки не закінчимося — Мрачник

Якщо демобілізації не буде, воюватимемо, доки не закінчимося — Мрачник

6 год тому
Корупція є перманентним станом під час правління Орбана — Тібор Томпа

Корупція є перманентним станом під час правління Орбана — Тібор Томпа

7 год тому
«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський