У Білорусі виборчий фарс, Лукашенко організовує комедію з перепризначення самого себе, щоб ще 26 років бути «монархом» — Сиротюк

Лукашенко — рятівник Білорусі? Тихановська — опозиційна кандидатка? Про викривлення ситуації у Білорусі в українських медіа розповідаємо у новому випуску подкасту «ДНО».

Ведучі

Ана Море

Гостi

Олена Толстая,

Юрій Сиротюк

У Білорусі виборчий фарс, Лукашенко організовує комедію з перепризначення самого себе, щоб ще 26 років бути «монархом» — Сиротюк
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/08/hr-dno-2020-08-07.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/08/hr-dno-2020-08-07.mp3
У Білорусі виборчий фарс, Лукашенко організовує комедію з перепризначення самого себе, щоб ще 26 років бути «монархом» — Сиротюк
0:00
/
0:00

4 серпня розпочалося дострокове голосування за президента Білорусі. Воно триватиме до 8 числа, основний день — 9 серпня. Однак, варто б казати — так звані чи псевдо вибори. Чому? Останніми тижнями український інфопростір дедалі більше заповнюється новинами про Білорусь, але ретранслюючи їх, журналісти, часто несвідомо поширюють викривлену інформацію.

Для розуміння більшості процесів поза нашою країною, дуже важливий контекст. Здавалося б, чого ми не знаємо про одну з найближчих — і географічно, і політично — країн? Очевидно багато, якщо ще минулого року президент Білорусі Олександр Лукашенко очолив рейтинг симпатій українців до іноземних політиків у дослідженні соціологічної групи «Рейтинг». Лукашенко, якого білоруський народ називає диктатором. Лукашенко, який за підтримки Росії залишається при владі понад чверть століття.

Сьогодні пояснюємо, які уявлення про Білорусь хибні. І чому критично важливо про це говорити зараз. Поїхали.

Директор Національного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», співзасновник Білоруського інформаційного центру Юрій Сиротюк каже, що в українських ЗМІ є два серйозних викривлення щодо голосування у Білорусі. Перше стосується самого виборчого процесу.

Ми досі схильні думати, що у Білорусі можливі вибори як в Україні. Просто потрібно прийти й проголосувати не за Лукашенка. Але це не так.

«Деякі українські журналісти думають, що в Білорусі відбуваються вибори так, як ми це собі уявляємо. Тому пишуть про вибори в Білорусі, про виборчу конкуренцію, про дострокове голосування та якісь порушення.

У Білорусі виборів немає з 1994 року. У 1994 році були останні демократичні вибори в Білорусі. З того часу йде просто процес фарсу, коли Лукашенко організовує комедію щодо перепризначення самого себе, і вже 26 років керує цією нещасною країною як монарх. Перше нерозуміння серед українців: думка про те, що в Білорусі нібито є якісь вибори. Виборів немає».

Юрій Сиротюк зліва

Співголова Руху солідарності «Разам» Олена Толстая пояснює: заклики так званої нинішньої опозиції приходити на дільниці у будь-якому разі спрацюють на руку Лукашенку. Адже ніхто насправді не рахує голоси. Важлива тільки явка, аби створити картинку, нібито результати, потрібні Лукашенку, не взяті зі стелі.

«Бюлетень бачить тільки голова комісії і члени комісії. Спостерігачі не бачать ні бюлетені, ні протокол. Для легітимізації виборів потрібні люди на виборчих дільницях. Люди є — вибори відбулися, людей немає — не відбулись. Спроби загнати людей на виборчі дільниці легітимізують Лукашенка всередині Білорусі».

Слухайте також: Ніхто у Білорусі не називає Лукашенка «бацька», це теж російська пропаганда — співголова Руху солідарності «Разам»

Чому я кажу так звана нинішня опозиція? Тому що команда дружини Тихановського Світлани, дружини Цепкала Вероніки й представника штабу Віктора Бабарики Марії Колесникової — це новостворена, проросійська опозиція. Це люди, які не виступають білоруською та закликають до мирних взаємин з Росією. Так ми потроху підійшли до другого викривлення щодо псевдовиборів у Білорусі, за версією Юрія Сиротюка. Складно повірити, але українські медійники забувають про вплив Росії на Білорусь.

«Паралельно з псевдовиборами у Білорусі і фактично переобранням Лукашенка йде інформаційно-психологічна спецоперація Російської Федерації в рамках гібридної війни проти Білорусі, яка теж триває вже не перший рік. Зараз метою цієї війни є повний аншлюс Білорусі в склад Російської Федерації.

Нині Росії на президентських виборах в Білорусі не потрібен жоден незалежний президент Білорусі, їй потрібне повне поглинання Білорусі. Тому Росія готує спецоперацію, яка включає різні напрямки. Серед них використання диверсійних груп, використання технологій Антимайдану з підняттям російських прапорів, заклики частини проросійських агентів до Путіна, щоб він втрутився в ситуацію в Білорусі.

У рамках цієї спецоперації (після того, як в Україні почав діяти Білоруський інформаційний центр і почав аналізувати об’єктивно те, що відбувається в Білорусі, висвітлювати ці події), в Київ ринулась нова група так званих «нових білоруських опозиціонерів». «Опозиціонерів», які втекли спочатку в Росію, в Москву, а тепер чомусь з’явилися в Києві позиціювати себе незалежними білоруськими кандидатами, які борються за демократію, незалежність. Треба чітко розуміти: якщо в Києві з’являється людина, яка називає себе білоруським опозиціонером, то перше, що треба запитати, чи спілкується вона білоруською мовою».

На думку Юрія Сиротюка, ці «політичні туристи» просувають в Україні проросійську адженду, прикриваючись своєю опозиційністю до Лукашенка. Олена Толстая пояснює, чому ця опозиція насправді — просто менше зло.

«Останній виступ трійці почався так: «Ми не хочемо війни, не хочемо Майдану». Весь час просувається ідея, що ми люди мирні, до всіх ставимося добре, любимо Росію, росіян, ставимось до них нормально і не хочемо війни.

Як зараз виступає Цепкало: «Ми всі розумні люди, у Росії також розумні люди, а Лукашенко не розумний. Тому об’єднуймось з розумними людьми, а решта — неважливо».

Фото - У Білорусі виборчий фарс, Лукашенко організовує комедію з перепризначення самого себе, щоб ще 26 років бути «монархом» — Сиротюк

Валерій Цепкало навіть звернувся до Володимира Путіна з проханням допомоги. Так само Олена Толстая вважає маніпуляцією слова псевдоопозиції про взяту на себе відповідальність.

«Цепкало абсолютно спокійно приїхав у Москву при зачинених кордонах з Російською Федерацією. Російська Федерація в односторонньому порядку зачинила кордон з Білоруссю, тому без допомоги спецслужб він би не міг проїхати. У ці ж дні Тихановська відправляє дітей на Захід.

Цепкало навіть звернувся до Путіна з проханням допомоги від імені білорусів. Хто дав повноваження одному Валерію Цепкало звертатися до Путіна від імені всього білоруського народу?».

А кандидатка Тихановська взагалі не називає прізвище Лукашенка, критикуючи його на телебаченні.

«Вона скеровувала свою критику проти білоруської держави. Казала, що в Білорусі люди позбавлені усіх прав і свобод, але ні разу не сказала, що це режим Лукашенка позбавив громадян прав. Єдине що в нас є — це та незалежність, яку здобули білоруські опозиціонери».

Звісно, усе можна пояснити піклуванням про безпеку. Проте нова псевдоопозиція дозволяє собі дискредитувати справжній опозиційний рух Білорусі.

«Одна з тез Тихановської: опозиції в Білорусі нема, опозиціонерів нема. Насправді ми розуміємо, що це дискредитація тих людей, які десятиліттями відстоюють незалежність і суверенітет Білорусі».

Юрій Сиротюк закликає: якщо медійники хочуть давати слово справді альтернативним спікерам, потрібно звертатися до тих опозиціонерів, що з 90-их ведуть боротьбу за білоруську Білорусь. До тих опозиціонерів, що відсиділи або зараз сидять у тюрмах за свою громадянську позицію.

«Є Статкевич, є його дружина, є білоруські політв’язні, рух солідарності «Разам». Треба шукати не ті організації, не тих людей, які з’явилися вчора, а тих, хто з 1994 року політично опонує Лукашенку. Вони можуть бути правдивим джерелом інформації».

Яскравим прикладом того, що українці погано орієнтуються у білоруському контексті є те, як напередодні, під час брифінгу Білоруського інформаційного центру, українські журналісти попросили спікерів з Білорусі говорити російською. Зросійщення та жорстке знищення національної ідентичності — це те, проти чого останні 26 років веде боротьбу білоруський народ.

«Величезне прохання до української медіаспільноти, до українських журналістів: поважайте, будь ласка право білорусів на свою ідентичність, поважайте їхнє право спілкуватися рідною мовою. Коли білоруська опозиція починає говорити російською, вона стає не білоруською, а проросійською опозицією».

І не забуваємо, що гібридна війна — це перш за все інформаційні методи. Наприклад, організація безкоштовних концертів по усій Білорусі у переддень виборів. Концертів, де крім російських артистів, виступатимуть і українці Олег Винник, Тіна Кароль, Павло Зібров. (Тіна Кароль свій концерт згодом скасувала.) Таким чином влада відвертає увагу від того, що раніше усі опозиційні мітинги скасували за надуманих причин. А на єдиному мирному мітингу, який відбувся у Слуцьку, арештували близько 20 громадян, розповідає Олена Толстая.

«Все одно будуть люди, які прийдуть туди з біло-червоно-білими прапорами. На таких людях і тримається наше сподівання на те, що Білорусь вистоїть. Одна з тез Тихановської була про те, що опозиції в Білорусі нема, опозиціонерів нема. Насправді ми розуміємо, що це дискредитація тих людей, які відстоюють незалежність, суверенітет Білорусі і демократичні вибори».

І ні, я не кажу, що це українці нерозумні. Самі білоруси не мають доступу до правдивої інформації. А в інформаційному хаосі, в атмосфері постійної недовіри легше маніпулювати. Олена Толстая нагадує про імперські апетити Росії, яка веде гібридну війну проти Білорусі так само, як і проти України.

Олена Толстая каже: так, білорусам страшно чути про силові сценарії, страшно чути про можливий Майдан. Але потрібно бути готовими до спротиву, потрібно про це говорити.

«Багато речей ми просто не хочемо чути, ми не готові до них. Ми не готові бачити те, що відбувається в Україні. Важливо, щоб це звучало з українських ЗМІ, бо ви це пройшли, ви це знаєте. У Білорусі зараз можливі тільки два сценарії.

Це або сценарій Криму, коли за допомогою гібридної війни вже захоплений медіапростір, тому коли прийдуть військові, ніхто не чинитиме супротив. Це означатиме не те, що втрату незалежності Білорусі, а просто втрату Білорусі. Або другий сценарій, за якого люди все-таки усвідомлять, що відбувається і це закінчиться кров’ю людей, війною. Путін обнулився, йому потрібні нові перемоги. Така умова існування імперій. Він не зупиниться. І ми маємо бути до цього готовими».

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS