У Всесвітній організації охорони здоров’я визначили інфекцію, яка вперше з’явилася в Ухані у грудні, як штам коронавірусу, який досі не спостерігався у людей. Вважається, що вірус походить від заражених тварин на ринку морепродуктів та м’яса в Ухані. Серед симптомів інфекції відзначають лихоманку, кашель та нестачу повітря. Медики також підтвердили передачу невідомого вірусу від людини до людини.
В Україні випадки зараження не зафіксовані. Проте це не заважає паніці ширитися в інфопросторі.
«Страна.юа» 27 січня публікує новину про те, що в Україні нібито виявили смертельно небезпечний штам коронавірусу з Китаю. Паніка в медіа поширилася за лічені хвилини, однак через деякий час видання взялися поспіхом редагувати публікації, замінюючи вирази на кшталт «смертельний китайський вірус вже в Україні» на більш нейтральні, проте однаково маніпулятивні.
Фейкові новини ґрунтувалися на статистичному звіті Київського лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я України щодо епідеміологічної ситуації в країні. У звіті серед інших згадується слово «коронавірус». Проте, звісно, про уханський коронавірус не йдеться. І вже пізніше у Київській лабораторії підкреслюють, що виявлений у столиці коронавірус не має нічого спільного зі смертельним китайським типом інфекції.
Редакторка проєкту «По той бік новин» Альона Романюк каже, що у цій ситуації держорган мав би одразу пояснити, про що йдеться.
Наступний фейк в українському медіапросторі — більш очевидно фейк, проте галасу усе ж наробив. У месенджерах, зокрема у батьківських групах у вайбері, почали шерити повідомлення про те, що банани їсти небезпечно у зв’язку із поширенням коронавірусу.
По-перше, у повідомленні, яке шалено розсилали месенджерами, вказаний містичний вірус n7n9. Тоді як вірус, про який зараз усі говорять і відстежують у світі, — це коронавірус 2019-nCoV. Ймовірніше за все, фейк бере джерела ще з 2013 року, коли був вірус H7N9, відомий як «пташиний грип». По-друге, Сіньхуа — це не місто, а китайське інформагентство, каже Альона Романюк.
В ефірі Громадського радіо лікарка-епідеміологиня Оксана Кошалко пояснює: уханський коронавірус не переноситься неживими організмами.
Українська письменниця Тамара Горіха Зерня з цього приводу іронізує:
«Дякую тій чуйній людині, яка повідомила, що коронавірус передається бананами. Сьогодні банани у нашому дворовому магазині подешевшали на 8 грн. Прошу також звернути увагу, що у ланцюгу зараження активно залучені мандарини, хурма і манго. Манго особливо небезпечні. Максимальний репост. Дякую, дуже дякую».
Крім бананів та недостатнього роз’яснення від МОЗ, за останній тиждень у світі шириться безліч конспірологічних теорій, фейків та дезінформації про коронавірус. Ми зібрали для вас кілька найцікавіших.
На твіттер-акаунті «Статистика» лякають смертями.
Влаштовує переполох своїм твітом і Джіаян Фен, авторка The New Yorker.
«Нью-Йорк переходить до активних дій. Влада розпочинає дезінфікувати усе місто з літаків».
Британський відеоблогер, радіоведучий, публіцист і конспіролог Пол Джозеф Вотсон лякає кажанами.
«Китайці їдять кажанів! Експерти кажуть, що коронавірус передається людям від кажанів. Тоді як наші медіа заохочуть споживання дивних продуктів, бо це «нормально» в інших культурах».
Ще більш конспірологічну теорію висуває Соломон Юе-молодший — китайсько-американський політик і підприємець.
«Коронавірус викрадений шпигунами із Канади. Його відправили в Ухань для тестування на іноземному ворогу».
У бажанні привабити більше кліків, медіа експлуатують страх, каже редакторка кампанії «По той бік новин» Альона Романюк.
За цифрами й статистикою щодо коронавірусу варто звертатися виключно до сайту Національного Комітету здоров’я Китаю та звітів на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Перебільшена кількість інфікованих, гучні емоційні заголовки та сотні конспірологічних теорій. Люди прагнуть знати більше і коли їм не вистачає інформації, починають її вигадувати.
«В Україні наразі немає зафіксованих випадків захворювання на коронавірус і значно вища ймовірність захворіти на грип, аніж на коронавірус. Якщо інформації немає на офіційних ресурсах, їй вірити не варто. Згадайте історію, коли генпрокурор Рябошапка поширив новину про те, що наших моряків везуть додому за тиждень до звільнення. Навіть якщо людина користується певною довірою у суспільстві, не варто вірити абсолютно всьому, адже всі помиляються», — каже Альона Романюк.
Медіа повинні бути обережнішими із новинами про коронавірус. Не підживлювати паніку.