Вибори в США/Ілюстративне фото/Урни з написами "Vote"
Альона Нестеренко: Отже, у нас цього разу така дуже нагальна тема виборів до Конгресу США. Поговоримо про те, як Росія і не тільки, але здебільшого, звісно, Росія втручається у вибори і виборчий процес в різних країнах. І маємо інфопривід, адже видання Politico вже написало, що Кремль розгорнув таємну онлайн-кампанію, спрямовану на маніпуляцію громадською думкою у США та дискредитацію демократів і республіканців, які підтримують Україну на передодні проміжних виборів.
Ми вже неодноразово в наших етерах зазначали, що навіть всередині республіканської партії немає монолітності, не всі там з «MAGA» головного мозку, є різні думки, проти них так само Росія працює. Отже, Олена, чи є підтверджені дані щодо першого саме втручання, коли воно було, втручання Росії у вибори, і коли країну-агресора, грубо кажучи, спіймали «на гарячому», тобто коли от прям це доведено було?
Олена Чуранова: Ну, якщо починаючи з останнього, «на гарячому», то, на жаль, це можна тільки сказати про 2016 рік, коли було ціле розслідування і коли прям чітко було звинувачено приблизно 20 представників російського ГУР, які з конкретними іменами, прізвищами… тобто люди, які чітко було встановлено, що вони втручалися в тодішні вибори в Сполучених Штатах. Але це був дійсно один із таких процесів, який досить довго відбувався, який досі обговорюється, і навіть спричинив, по суті, появу такої великої кількості фактчекінгових організацій. Якраз після 2016 року, це і Брексіт був, і вибори, і там, і там Росія доклала свої зусилля.
І це теж спричинило, що ми почали говорити частіше, світ почав говорити більше про ці інформаційні втручання, що треба якось цьому протистояти. Але в цілому, якщо сказати про перше втручання, то, в принципі, ми минулого разу з тобою говорили про ці підробки, і це Росія робила ще і під час Радянського Союзу, і так само у вибори вона втручалася ще за часів Радянського Союзу.
Наприклад, в 1976-му році радянські спецслужби намагалися дискредитувати сенатора Генрі Джексона, і вони створили такий підроблений документ «від ФБР», який розказував якусь неправду про його приватне життя, і намагалася поширити його серед журналістів, серед політичних опонентів. Але не була успішна операція.
Чи більш відома операція під час президентських виборів 1984 року, коли КДБ хотіло завадити переобранню Рональда Рейгана, і теж поширювалися різні підробки, зокрема фальсифікований лист нібито від директора ФБР Едгара Гувера, але ФБР публічно тоді викрило цю підробку. Тому ці приклади, вони постійні.
Ми, як завжди, повторюємо, що з одного боку так, з’явилися нові інструменти, але ці всі методички, вони одні і ті самі. Нічого тут не змінюється, вони як ще тоді діяли, так і зараз діють. Тому що вони розуміють, що вибори — це дійсно такий процес, на який ти можеш вплинути інформаційно, тому що людина приймає рішення, аналізуючи, що в інформаційному просторі відбувається, аналізуючи новини, які вона отримує, і дуже легко вплинути на ці новини, створити якісь фейкові новини, поширити якусь неправду про кандидата.
Це, в принципі, те, що і так відбувається між політичними опонентами, без втручання інших країн. Але коли країні потрібні політичні сили, потрібні саме ті кандидати, які більш вигідні цій країні, то, звісно, — а ми зараз говоримо якраз про війну, і Росії критично важливо, щоб в різних країнах були саме ті кандидати, саме ті політичні сили, які менше підтримують Україну, менше виступають за зовнішню підтримку, просувають ті самі наративи, які просуває Росія. Тому, звісно, вони зацікавлені в цьому, і кожні вибори, на жаль, супроводжуються цим впливом.
Богдан Мохончук: Те, що Росія масштабно і масово використовує інструменти іноземного інформаційного маніпуляційного втручання, підтверджено вже резолюціями НАТО, Парламентської асамблеї Ради Європи і Європарламенту, де прямо встановлено, що Росія є загрозою і проводить ці операції, які мають на меті здійснювати вплив всередині цих країн.
Методи ведення таких операцій, вони, звісно, постійно вдосконалюються, цьому сприяє певна мірою цифровізація, розвиток штучного інтелекту, але можна з упевністю стверджувати, що сьогодні Європа і США, Велика Британія вже офіційно визнають таку загрозу. Більше того, в офіційних звітах, документах США стверджується про здійснення цього втручання. І йдеться і про «брекзит» британський, про вибори в Румунії, Молдові, Франції, Німеччині, інших країнах Євросоюзу або кандидатів на вступ в Євросоюз.
Більше того, сьогодні Європейський Союз, — в цьому році було ухвалено такий документ, який називається «Європейський щит демократії», який прямо говорить про те, що Європа повинна вже переходити від таких «оборонних» до, скажімо, «наступальних дій». Тобто мають використовуватися активніші певні обмежувальні заходи і заходи з підвищення прозорості в платформах, соціальних мережах, медіа і так далі. Приклади таких операцій, вони є дуже різноманітними.
Наприклад, одна з них була «Doppelganger» («Двійник»), яка стосувалася виборів у Польщі в 2025 році, де було створено фейкові аккаунти в соцмережі Х і забезпечено близько півтора мільйонів переглядів, більше ніж 250 тисяч неавтентичних поширень, які включали критику Європейського Союзу аж до виходу Польщі з ЄС, уряду Дональда Туска, скорочені підтримки України і недопущення її членства власне в ЄС. Також відбувається генерація або імітація офіційних осіб.
Навіть було іменовано спеціальними термінами ці російські операції. Одна з них називалася «перевантаження» або «overload», яка мала на меті зміну громадської думки щодо війни в Україні. І, по суті, в межах цієї операції було згенеровано й імітовано публічних осіб. Одна з них стосувалася і президента України, де було створено діпфейк за допомогою штучного інтелекту, де він ніби зазначено про «необхідність капітуляції і складання зброї».
Ще один приклад, безпосередньо пов’язаний із виборами, це вибори в Молдові, де було використано штучний інтелект для генерації фейку про голову Центральної виборчої комісії, яка нібито заявляла, що Франції можна втручатися у вибори в Молдові, бо це «їхній партнер», а «Росії — не можна». Знову ж таки, для того, щоб дезінформувати і маніпулювати суспільною думкою.
Звісно, що вимірюваність таких операцій ускладнена. Тобто, досить складно встановити причинно-наслідкові зв’язки між поширенням цієї інформації, зміною громадської думки… Але набираючі сили проросійські в Європі і в Німеччині, наприклад, альтернатива для Німеччини, або Марін Ле Пен у Франції.
Слухайте подкаст повністю у доданому аудіофайлі та дізнавайтеся ще більше!
А також слухайте попередні випуски