3% ВПО з Луганщини отримали житло від держави і цей найвищий показник — Любимова

Гості — менеджерка з питань адвокації благодійного фонду Stabilization Support Services Валерія Вершиніна та Яна Любимова, голова Ради ВПО Луганської області, регіональна координаторка Stabilization Support Services в Луганській області.

Єлизавета Цареградська: Що означає цей крок і загалом така подія, як внесення цього досвіду до глобального звіту ООН?

Валерія Вершиніна: Ситуацію внутрішнього переміщення ми вже маємо в Україні понад 7 років, але, на жаль, не так багато довготривалих рішень у нас ухвалюється щодо внутрішньо переміщених осіб.  Досі є питання щодо того як мають розроблятися та ухвалюватися заходи, аби вони були дійсно ефективними.

І кілька років тому благодійний фонд Stabilization Support Services розробив та запропонував спосіб залучення таких людей безпосередньо до обговорення рішень, на кшталт, створення рад внутрішньо переміщених. Це консультативно дорадчий орган, що мав поєднати внутрішньо переміщених осіб та активістів, створити інструмент для обміну пропозиціями та рекомендаціями з владою.

І одним з таких пілотних проєктів і стало створення Ради ВПО при Луганській ВЦА. Ця рада напрацьовує пропозиції щодо місцевих програм, на що варто витрачати кошти, на що — ні. Цей досвід є унікальним і корисним не лише для України. І в серпні 2020 року, коли група високого рівня з питань внутрішнього переміщення при Генсеку ООН залучила Норвезьку Раду у справах біженців (NRC) для проведення консультацій щодо ВПО, то NRC якраз запропонувала Раді питань ВПО у Луганській області надати свої рекомендації, поділитися досвідом. І саме цей досвід достатньо високо оцінили, включили в рекомендацію. Одним з елементів цієї рекомендації є створення таких рад на рівні інших областей та громад для ефективного залучення внутрішньо переміщених осіб до координації питань, що стосуються питань надання їм допомоги.

Єлизавета Цареградська: У звіті говориться «Ми рекомендуємо створити консультативні органи, які систематично залучатимуть ВПО та місцеві громади до розробки законів та політик щодо внутрішнього переміщення, стратегій та планів розв’язання проблем, а також мирних процесів. Залучення до цих органів внутрішньо переміщених жінок, молоді та представників та представниць маргіналізованих груп є особливо важливим. Крім цього, Ради надають важливу інформацію, що стосується ВПО — наприклад, щодо їх прав на доступ до певних соціальних послуг». Маргіналізовані групи, маргінали, ми часто чуємо ці слова і щоразу у різних контекстах і значеннях. У цій ситуації, маргіналізовані групи — це хто?

Яна Любимова: Маргіналізовані групи — це переклад з англійської мови, українською це звучить швидше як вразливі групи. Не є секретом, що переміщені люди є однією з таких вразливих категорій. Вони до сьогодні продовжують боротьбу за ресурси, окремим бар’єром для них є питання житла. Коронавірус нам додатково показав, що ВПО є дуже незахищеними, тому що здебільшого вони винаймають житло.

Єлизавета Цареградська: Які ще проблеми існують у внутрішньо переміщених людей? Що б ви виокремили? 

Яна Любимова: Зараз Україна стоїть на етапі звершення реформи децентралізації. Наголос державної політики є таким, що громади мають стати спроможними, мати кошти й включати потужні механізми інклюзії. Коли у місцевих політиках немає розуміння потреб ВПО, поки внутрішньо переміщені особи не беруть участі у дорадчих радах, поки вони не артикулюють проблеми ВПО, то питання щодо них підійматися й не будуть.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS