facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Перебрали всю чергу переселенців, щоб знайти 55 людей для нового гуртожитку в Краматорську — журналістка

Інтерв'ю

Гуртожиток у Краматорську не відповідає коштам, які на нього витратили, вважає Гаяне Авакян.

Перебрали всю чергу переселенців, щоб знайти 55 людей для нового гуртожитку в Краматорську — журналістка
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

У селищі Біленьке на Донеччині відкрили гуртожиток для переселенців. Житло реконструювали за проєктом Європейського інвестиційного банку. З приміщення старої школи зробили квартири для 55 людей: 15 однокімнатних і 2 двокімнатних. Кожне житло коштувало понад мільйон гривень. Чи це не задорого і що можна було купити за ці кошти, а також, чому від житла відмовилася більшість переселенців — розпитаємо у журналістки видання «Свої. Сіті» Гаяне Авакян.

Гаяне Авакян: Взагалі мали реконструювати гуртожиток два роки, а в реальності здали на 2 роки пізніше. Мене вразило на відкритті, що народний депутат на цьому окрузі, Максим Єфімов, дуже красномовно сказав, що «раніше тут бігали собаки та було кубло для наркоманів, а тепер класний гуртожиток для переселенців». Насправді це був такий дисонанс: ніби ззовні виглядає все дуже круто, але це соціальне житло не відповідає коштам, які на нього витратили, мені здається.

Деякі кажуть, що не можна порівнювати ці квартири з якимось житлом на вторинному ринку (хоча аналогічна квадратура виходить втричі дешевше). Але цей проєкт надзвичайної кредитної інвестиційної лінії Європейського інвестиційного банку спрямований саме на реконструкцію житла. Як написали в коментарях, «на що гроші дали, те й використовуємо». Не вклали їх у придбання житла на вторинному ринку, а саме використали для реконструювання житла.

Переселенці не отримують ці квартири у власність. Фактично, вони там орендарі, живуть в комунальному житлі. Ніяких прав на це житло вони не отримують.

Тетяна Курманова: Напевно, це теж було причиною того, що багато переселенців відмовлялися від цього житла?

Гаяне Авакян: Фахівчиня, яка спілкувалася з журналістами, сказала, що вони перебрали усю чергу переселенців в місті, щоб знайти цих 55 людей, які будуть там жити. Тобто дуже багато там було відмов, враховуючи, що 45 000 переселенців. Більшість з них стоїть в квартирній черзі.

Кухня в гуртожитку/svoi.city

Відмови були чому? Віддаленість від центру Краматорська, небагата інфраструктура. По-друге, переселенці, які приїжджали і дивилися на це житло, кажуть, що внутрішній ремонт зроблено бюджетними матеріалами. Враховуючи, що житло лишається комунальним (ти його маєш повернути у такому стані, як взяв), деякі переселенці відмовляли, бо боялися, що ці меблі і тонкий лінолеум не витримають користування.

20 млн Інвестиційного банку пішло саме на реконструкцію і ремонт цих приміщень. Якщо це 17 квартир, то це більше одного мільйона на квартиру виходить. Це питання поставили мої колеги на брифінгу після відкриття, але нормальної відповіді від чиновників ми не почули.

Замовником була селищна рада, фактично, вони зараз у складі Краматорської громади перебувають. Тобто це Краматорськ. Тендер виграла компанія «Крамміськбуд». За останні 6 років у неї було дуже багато замовлень саме на реконструкцію в бюджетній сфері. Цю компанію пов’язують з народним депутатом Максимом Єфімовим.

Квартира в гуртожитку/svoi.city

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації