Що блокує розслідування воєнних злочинів в Україні?

Як розслідують воєнні злочини на Донбасі? Розповіли координаторка напрямку документування важких порушень прав людини, воєнних злочинів БФ «Восток SOS» Наталя Каплун та перший заступник керівника Луганської обласної прокуратури Костянтин Караман.

Наталя Каплун: Для того, що розслідувати воєнні злочини ефективно і в розумні строки, дуже важливе підписання законопроєкту. Наразі чинний Кримінальний кодекс не дуже підготовлений для того, щоб статтю порушення правил та звичаїв війни можна було на практиці застосовувати. В одну статтю Кримінального кодексу вмістили весь Римський статус. Під час дослідження ми вивчали вже чинні практики, які склались ще за умов, коли слідчим та суддям доводилось користуватись статтею 438, яку досить складно застосовувати. Наразі її застосовують і намагаються все ж притягати воєнних злочинців навіть у чинних умовах.

Ратифікація Римського статуту допоможе нам визначитись, що ми вважаємо воєнним злочином, що вважає весь світ воєнним злочином. Допоможе визнати, що воєнні злочини — це реалії, які відбуваються на Сході України. Їх треба кваліфікувати, відкривати провадження і добиватись правосуддя. В Україні наразі існує велика дискусія, чи варто взагалі ратифікувати Римський статут, були навіть заклики не ратифікувати його.

На сьогодні є 2 вироки за статтею 438 (порушення законів та звичаїв війни). Перший вирок був щодо охоронця у будівлі СБУ Донецька, який катував українських військовополонених та цивільних осіб, які були незаконно позбавлені волі. Він отримав 10 років позбавлення волі,  але через обмін не поніс покарання. Другий вирок був щодо групи осіб, яка під час окупації Лисичанська здійснювали незаконні арешти та утримання громадян України, як були залучені до виконання примусових робіт. Третій вирок ще оскаржується. У нас є невеликий досвід, на який варто спиратися.

Костянтин Караман: За 10 місяців поточного року були розпочаті кримінальне провадження за фактом вчинення 326 обстрілів з тимчасово окупованих територій Луганської області, у результаті яких було поранено 59 військовослужбовців, 2 цивільні особи. Загинуло 12 військовослужбовців та 2 цивільні особи, пошкоджено 24 об’єкти цивільної інфраструктури.

Щодо статті 438 ККУ, то усього по Луганській області було 94 провадження. До суду було направлено 5 обвинувальних актів. Окрім вже озвучених 2 вироків суду є третій вирок, але він оскаржується в Апеляційному суді. Ми очікуємо на підписання президентом закону про військові злочини. Ще у травні він був направлений Верховною Радою України президенту на підпис. Цей закон запровадить принцип універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Він передбачає імплементацію інституту командної відповідальності, значно розширює перелік воєнних злочинів, які будуть криміналізовані нашим законодавством.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS