Запитали у ексміністра закордонних справ України (2014-2019), співзасновника Центру національної стійкості та розвитку Павла Клімкіна.
Єлизавета Цареградська: Уже кілька днів ми спостерігаємо різні повідомлення у ЗМІ щодо скупчення російських військ на кордоні з Україною. Спочатку українська влада не підтверджувала, що є якісь підстави вважати, що є загроза, але зараз ситуація дещо змінилася. Як ви її собі трактуєте?
Павло Клімкін: Я вважаю, що на сьогодні Путін дуже системно розмістив озброєння і війська навколо нашого кордону. Британські і американські військові експерти, яких я поважаю, вважають, що йому потрібно від двох до чотирьох місяців, щоб бути здатним проводити масштабні операції з різних напрямків. Це не означає повномасштабного вторгнення але, звичайно, розуміючи гібридну тактику Путіна, це можуть бути провокації, дестабілізація в різних регіонах, а потім застосування військ.
По-друге, ми бачимо незвичайну активність російських розвідників, російських спецслужб, спецназу, спецтехніки біля наших кордонів. Окрім того, ми знаємо, що американці, які постійно перебувають у жорсткому діалозі з Москвою, теж дуже стурбовані.
Зважаючи на це, ми маємо бути підготовленими до будь-якого розвитку подій. Ми маємо підготувати, по-перше, людей з точки зору бойового духу, і слава Богу, з цим у нас нормально. По-друге, зробити все, що від нас залежить стосовно бюджету, стосовно виконання державного оборонного замовлення, стосовно тероборони тощо.
Єлизавета Цареградська: Бачимо повідомлення, що голови МЗС Німеччини і Франції попередили Росію про серйозні наслідки її дій щодо України в контексті повідомлень про нарощування російських сил біля нашого кордону. Ці заяви про щось говорять чи це формальна позиція — це має бути сказано?
Павло Клімкін: Існують «червоні лінії» навіть для тих, хто готовий домовлятися з Росією. Якщо Путін піде вперед в Україні, то він піде з метою другого переділу пострадянського простору. Першу спробу він здійснив у 2014-му році з окупацією Криму і частини Донбасу. Зараз він хоче дестабілізувати за допомогою військової агресії, за допомогою енергетичної кризи, міграційної кризи і інформаційної війни всю центральну Європу. А потім скаже, що без нього цей бардак ніяк облаштувати не можна і що потрібно це довірити йому. Знову буде штовхати концепцію спільного сусідства Росії і Європейського Союзу. Знову буде вимагати собі, особливо, Україну, а також Білорусь, Молдову, а, можливо, і балтійські країни як зону впливу. Він буде послідовно йти в цій логіці, а потім намагатися домовлятися з нами якимось підкилимним чином, щоб Європа це сприйняла і щоб цей тягар з неї спав. Тобто його тактика абсолютно зрозуміла.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS