В Україні має з’явитися якісна русистика, щоб ми знали свого ворога — Марія Кучеренко

Детальніше про це поговорили із експерткою з питань ОРДЛО та РФ Марією Кучеренко.

Мета — знати ворога в обличчя

Ліза Цареградська: Розкажіть, будь ласка, про задум.

Марія Кучеренко: «Картотека» — це наш спільний проєкт з виданням «Лівий берег». Він спрямований на те, щоб детально проаналізувати противника. Причому противника не того, який перебуває на безпосередньо окупованих територіях — всі ці бойовики і їхні лідери, а саме представників Російської Федерації, які відповідають за ухвалення рішень щодо окупованих територій, щодо російсько-українських відносин і щодо долі Російської Федерації загалом.

Це буде такий досить масштабний спецпроект, там буде дуже і дуже багато портретів, які більше схожі на досьє цих людей, які формують чи формували у недавньому минулому порядок денний для Російської Федерації.

Ліза Цареградська: Вже є перша частина — про Дмитра Пєскова. Там йдеться про те, що це за людина. Я встигла прочитати і одразу скажу, що це крутий матеріал, який не намагається тебе забити якоюсь зайвою інформацією. Це такий виважений концентрат того, що потрібно знати про ворожу сторону. Але є люди, які скажуть, що нічого про них знати не хочуть. Що б ви відповіли таким людям?

Марія Кучеренко: Я б відповіла, що така позиція, звісно, має право на існування, але вона не є конструктивною, тому що ми вже вимушені знати, що там робиться, ми вже вимушені рахуватися з тим, що РФ існує, що вона буде створювати для нас проблеми, що вона нікуди не подінеться з карти і це сусідство з нами назавжди. Тому ми тут маємо розуміти, які там панують настрої, ми маємо розуміти, що за люди творять ці настрої. Ми не можемо безкінечно відвертатися, думаючи, що якось воно буде, якось воно зникне, або що наші західні партнери зможуть вирішити все, що пов’язано з Російською Федерацією, за нас. На жаль, ні. Я вважаю, що сьогодні нам на рівні держави потрібна хоча б дискусія про те, щоб у нас з’явилася своя якісна русистика. Тому що, якщо ми не будемо знати ворога, то це дуже погіршить наше становище як зараз у рамках бойових дій і окупації, які ми маємо з РФ на сході України, в Криму та Севастополі, це і поставить під питання можливість врегулювання того конфлікту, який ми маємо на наших умовах, або хоча б на умовах, наближених до наших.

Російський контент як зброя проти противника

Ліза Цареградська: Є певний закид, який часто стосується українців, мовляв, ми живемо російським контентом. Чи ваш спецпроект не стимулює ще більше до цього?

Марія Кучеренко: Я б сказала, що є дуже велика різниця між, наприклад, переглядом Дудя чи когось ще з російського YuoTube та між тим, щоб аналізувати, з кого складається російська влада і з ким ми матимемо справу. Тому що, насправді, оцей брак розуміння того, хто наш противник, з чого він складається і що його формувало, і створює для нас такі певні семантичні викривлення.

Що я маю на увазі? Наприклад, коли політичну складову життя ОРДЛО курував Владислав Сурков, у нас в Україні була тенденція штучного його надувати якоюсь значущістю, робити з нього ледь не інтелектуала та філософа. Але якщо ми уважно подивимося на його біографію, то, вибачте, ані за рівнем тієї освіти, яку він отримав, ані за рівнем художньої якості тих речей, що він створює, вважаючи себе письменником, він інтелектуалом назватися не може. Тому, якби було таке критичне сприйняття оцих всіх постатей, уважне їх розглядання, у нас би було менше оцього, що російською можна назвати «шок и трепет» перед цією ворожою стороною. І це було б нам дуже корисно як стороні конфлікту психологічно, тому що якщо ти відчуваєш певний такий пієтет до ворога, це дуже заважає тобі об’єктивно приймати рішення, заважає об’єктивно аналізувати інформацію і робити свої наступні кроки.

Також такий аналіз перших осіб РФ має на меті не займатися «шапкозакиадательством», тобто розуміти, що у нас по ту сторону є люди, добре освічені, є люди, які мають дуже серйозний бекграунд. Наприклад, якщо говорити про того самого Дмитра Пєскова, то ми бачимо, що його робота в МЗС РФ не була випадковою, що його з дитинства готував до такої роботи батько-спецслужбіст. Ми маємо розуміти, що це люди, які не перший день займаються тими чи іншими темами, це люди, у яких прослідковуються навіть певні династії у тому, що вони роблять.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS