Відкликання Кабміном проєкту закону про перехідний період: правильне рішення чи умова Кремля?

Чи дійсно це так? Ми запитали у менеджерки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової та політичної аналітикині Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марії Золкіної.

Валентина Троян: Пані Альоно, ваша команда долучалася до консультацій над цим законопроєктом. Що можете про нього сказати?

Альона Луньова: Дійсно, ми подавали свої пропозиції до цього законопроєкту, і ми мали однозначні позиції, що текст потребує суттєвого доопрацювання.

Валентина Троян: Які моменти у ньому прописані погано?

Альона Луньова: Цей законопроєкт, попри деякі гарні речі, які у ньому закладені, нагадує таку політичну декларацію. Тобто це декларативні норми, які, на жаль, навряд чи можуть бути застосовані на практиці. Тобто цей законопроєкт у разі його прийняття у такому вигляді не вплинув би на життя людей, але потребував би низки інших законів, які розшифровували, деталізували певні механізми і принципи, які закладені у цьому законопроєкті. Тому, у першу чергу, ми критикували цей законопроєкт за надто високий рівень декларативності, за те, що він більше про політичні позиції, ніж про реальне врегулювання тих проблемних питань, з якими стикаються люди. Також деякі його норми порушують норми правової визначеності. Це означає, що при ознайомленні з текстом ти точно не знаєш, як ці норми можуть бути застосовані, які правові наслідки можуть виникнути у зв’язку з їх застосуванням.

Отже, ми подавали свої пропозиції, і частина з них була врахована, але частина — ні. Тому ми в цілому вітаємо повернення тексту на опрацювання. Я думаю, що це правильне рішення.

Валентина Троян: Пані Маріє, цей законопроєкт, очевидно, лякає Росію. Чим?

Марія Золкіна: Він лякає Росію, тому що там є політичні моменти, які впливатимуть на переговори, на політичні пункти «Мінську». Зокрема, про підготовку виборів. Тобто там розписано, що українська держава спочатку обов’язково деокупує територію крок за кроком, встановлює українські органи влади і тільки потім через певний проміжок часу буде підготовка до виборів і проведення самих виборів, що, звичайно, росіян не влаштовує. Аби українська сторона ухвалила цей або будь-який інший законопроєкт з подібними правилами, то про що можна було б домовлятися лідерам і радникам?

Тоді б українська делегація могла б посилатися на своє внутрішнє  законодавство, яке прямо регламентує, що «ЛНР» і «ДНР» та будь-які інші органи влади, як прописувалося з логіки цього законопроєкту, не зберігаються за жодною умовою після деокупації, і там встановлюються перехідні державні адміністрації. А Росія чого хоче? Щоб були збережені у якійсь формі окупаційні адміністрації, щоб вони керували цими територіями в процесі підготовки цих територій до виборів, і щоб вибори, звичайно, відбувалися без повної деокупації і без контролю України за цими територіями. А там в законі було прописано все навпаки і ця політична логіка Росію не влаштовує.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS