Гостя — очільниця Жіночого ветеранського руху Андріана Арехта.
У День Збройних сил України Український інститут національної пам’яті разом із Жіночим ветеранським рухом та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні провели показ відео з проєкту «Жінки, які загинули за Україну» та дискусію «Жінки в українській визвольній боротьбі у 20–21 століттях. Чи місце жінки в армії?».
З 2014 року на російсько-українській війні загинули 20 захисниць. Водночас навіть за останні сім років жодна жінка-військовослужбовиця не була нагороджена найвищою державною нагородою «Герой України». У цьому році Жіночий ветеранський рух зробив подання на присвоєння цього найвищого звання трьом героїням відеопроєкту: Ірині Шевченко, Сабіні Галицькій та Наталії Хоружій. Кожна з них загинула на російсько-українській війні, рятуючи життя інших.
Андріана Арехта: Це 8 документальних історій про 8 жінок, які загинули, захищаючи цілісність та незалежність України. Інститут національної пам’яті підтримав цей проєкт — одну історію про Катерину Бузкову, «Кет». Побратими, посестри, родичі з вдячністю згадують, якою хороброю була ця жінка. Також обговорюють, чи є місце жінки на війні, чому жінки йдуть захищати Україну. І те, чому Україна може пишатися, що в ЗСУ зараз 57 тисяч військовослужбовиць.
І в нас лише нещодавно відкрили бойові посади, як ми знаємо. Вище керівництво сьогодні чомусь не розглядає можливість подати жінку на найвищу нагороду посмертно, відзначити вклад жінок.
Серед останніх досягнень громадянського суспільства щодо визнання жінок, то це відкриття бойових посад в ЗСУ, дозвіл дівчатам вчитися на офіцерок у військових ліцеях, таких як ліцей Богуна. Якщо говорити про інтеграцію, то в нас сьогодні Україна попереду західних країн світу, з розвиненою економікою і демократією. Адже у нас майже 20% жінок у ЗСУ.
Що потрібно змінювати? Треба розбудова інфраструктури, прописання обов’язків і відповідальності… Сьогодні «Юридична сотня» була залучена до розробки законопроєктів, які інтегрують гендерну рівність в сектор безпеки. У нас досі немає в ЗСУ форми й матеріально-технічного забезпечення, відповідно до жіночих і чоловічих параметрів.
Ми зробили дослідження щодо медичного забезпечення в ЗСУ відповідно до гендерночутливих проблем (це гінекологи, урологи). Адже їх немає. Це питання ще не унормовано.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS