«Жінки, які загинули за Україну»: розмова про місце захисниць у сучасній армії

З 2014 року на російсько-українській війні загинули 20 захисниць.

Ведучі

Єлизавета Цареградська

Гостi

Андріана Арехта

«Жінки, які загинули за Україну»: розмова про місце захисниць у сучасній армії
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr_donbaska_hv-21-12-07_arehta.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/12/hr_donbaska_hv-21-12-07_arehta.mp3
«Жінки, які загинули за Україну»: розмова про місце захисниць у сучасній армії
0:00
/
0:00

Гостя — очільниця Жіночого ветеранського руху Андріана Арехта.

У День Збройних сил України Український інститут національної пам’яті разом із Жіночим ветеранським рухом та Національним музеєм історії України у Другій світовій війні провели показ відео з проєкту «Жінки, які загинули за Україну» та дискусію «Жінки в українській визвольній боротьбі у 20–21 століттях. Чи місце жінки в армії?».

З 2014 року на російсько-українській війні загинули 20 захисниць. Водночас навіть за останні сім років жодна жінка-військовослужбовиця не була нагороджена найвищою державною нагородою «Герой України». У цьому році Жіночий ветеранський рух зробив подання на присвоєння цього найвищого звання трьом героїням відеопроєкту: Ірині Шевченко, Сабіні Галицькій та Наталії Хоружій. Кожна з них загинула на російсько-українській війні, рятуючи життя інших.

«Жінки, які загинули за Україну»

Андріана Арехта: Це 8 документальних історій про 8 жінок, які загинули, захищаючи цілісність та незалежність України. Інститут національної пам’яті підтримав цей проєкт — одну історію про Катерину Бузкову, «Кет». Побратими, посестри, родичі з вдячністю згадують, якою хороброю була ця жінка. Також обговорюють, чи є місце жінки на війні, чому жінки йдуть захищати Україну. І те, чому Україна може пишатися, що в ЗСУ зараз 57 тисяч військовослужбовиць.

  • У нас жінці все ще потрібно доводити, що вона є частиною війська.

І в нас лише нещодавно відкрили бойові посади, як ми знаємо. Вище керівництво сьогодні чомусь не розглядає можливість подати жінку на найвищу нагороду посмертно, відзначити вклад жінок.

Визнання жінок в армії у суспільстві

Серед останніх досягнень громадянського суспільства щодо визнання жінок, то це відкриття бойових посад в ЗСУ, дозвіл дівчатам вчитися на офіцерок у військових ліцеях, таких як ліцей Богуна. Якщо говорити про інтеграцію, то в нас сьогодні Україна попереду західних країн світу, з розвиненою економікою і демократією. Адже у нас майже 20% жінок у ЗСУ.

Що потрібно змінювати? Треба розбудова інфраструктури, прописання обов’язків і відповідальності… Сьогодні «Юридична сотня» була залучена до розробки законопроєктів, які інтегрують гендерну рівність в сектор безпеки. У нас досі немає в ЗСУ форми й матеріально-технічного забезпечення, відповідно до жіночих і чоловічих параметрів.

  • Тільки на 8-ий рік війни Національна гвардія розробляє бронежилет відповідно до параметрів жінки.

Ми зробили дослідження щодо медичного забезпечення в ЗСУ відповідно до гендерночутливих проблем (це гінекологи, урологи). Адже їх немає. Це питання ще не унормовано.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису