Фото: nord-stream2
Ми запитали у президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара.
Тетяна Курманова: Заява Шольца про зупинку сертифікації «Північного потоку-2», на вашу думку, це перемога наразі?
Михайло Гончар: Як кажуть, на безриб’ї і рак — риба. Безумовно, все те, що гальмує «Північний потік-2», спрацьовує на користь. Але німецька позиція у даному випадку хоч і містить елемент політичного підходу, тому що Шольц доволі чітко сказав, що це все зроблено на тлі подій останніх днів, але разом з тим, йдеться про зупинку сертифікації, а не про зупинку проєкту як такого.
Тетяна Курманова: У цьому серйозна різниця?
Михайло Гончар: Безперечно, серйозна різниця. Зупинена сертифікація означає, що раніше чи пізніше вона може бути відновлена. Відповідно, компанія-оператор знову подасть необхідні документи, а Міністерство економіки і регулятор розглянуть все це, і зрештою може бути прийняте позитивне рішення.
Річ у тому, що процедура сертифікації і так була призупинена. Тому що, коли регулятор розглянув подані компанією-оператором, яка є дочірньою компанією «Газпрому», документи, то прийшов до висновку, що вона не відповідає ні німецькому законодавству, ні законодавству ЄС. І «Газпрому» відправили назад для того, щоб привести їх у відповідність. На що він нещодавно оголосив у січні про створення нової компанії, згідно з німецьким законодавством, на території Німеччини, а не Швейцарії, але ця компанія — роги і ратиці. І вона так само не відповідає ні німецькому, ні європейському законодавству. Тому поза всяким сумнівом, регулятор знову завернув би все це.
А зараз просто німецький уряд скористався нагодою і знову підвісив невизначеність по цьому проєкту. Проте немає чіткої констатації про зупинку проєкту як такого.
Читайте також: На окупованих територіях здійнялася хвиля антиросійських настроїв — Дмитро Лубінець
Тетяна Курманова: Росія шантажує Європу газовою кризою. А що робитиме Європа і Україна, якщо ці погрози справдяться і РФ спробує повністю перекрити вентилі?
Михайло Гончар: Такі речі звучали восени минулого року, їх активно поширювала російська пропаганда, що, мовляв, буде дуже холодна зима і європейці самі приповзуть до Кремля з проханням запустити «Північний Потік-2», бо газу не вистачатиме. Як бачимо, так не вийшло, і не тільки тому, що друга половина зими виявилася теплішою, а й тому, що, загнавши ціни в Європі на високі показники (понад 2000 доларів за тисячу кубів), це допомогло розвернути танкери з американським скрапленим газом в бік Європи, хоча вони прямували на азійський ринок. Це збило цінову ескалацію.
Крім того, з останніми подіями приходить розуміння, що має запрацювати своєрідне трансатлантичне енергетичне партнерство між Європою і США. Формально це партнерство є, але його потрібно імплементувати, щоб це був важіль стримання Росії.
Звісно, що американський газ, попри всі страшилки, які раніше запускалися «Газпромом», що американці хочуть витіснити російський газ з європейського ринку, не в змозі замінити російське постачання. Але в цьому немає і потреби. Просто потрібно «Газпром» поставити на місце. Насправді, отак просто взяти і перекрити всі вентилі дуже непросто, тому що виникає питання, а куди все це дівати. Звісно, можна палити на факелі, але після цього буде кінець ери російського газу взагалі.
Зараз європейська комісія вже замислюється над тим, щоб не тільки ситуативно вийти з кризи, що склалася з російського газового шантажу, а й зробити дії, спрямовані на реальну диверсифікацію. І тут Європі мають допомогти США.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS