У Львові важко знайти житло і роботу — переселенець Павло Лесняк

У розмові з Громадським радіо переселенець з Донецька Павло Лесняк говорить про те, як переселенці з Донбасу адаптуються у Львові, про те як ставляться до них місцеві і чи завжди поведінка переселенців відпоідна міфам про них. “Ці міфи очевидно підживлюються провокаторами, які працюють за винагороду. Мені розповідали такі історії друзі-очевидці” – говорить Павло.

Багато з тих, хто зараз виїхав, назад вже не повернуться – переконаний наш співрозмовник. Навіть тоді, коли закінчиться війна, активні вихідці з Донбасу планують залишатися там, куди переселилися.

Чому, коли Ви виїжджали, Ви обрали для себе Львів? Тому що це така західна і убезпечена точка від зони АТО? Чи просто існує про Львів міф українськості? Чи з власних причин?

Я обрав Львів, бо якось в 2010 році я приїхав святкувати сюди Новий рік, мені дуже сподобалося це місто, архітектура, люди дуже привітні. Це великий контраст з Донецьком, де люди в маршрутках їдуть такі понурі, що страшно дивитися на них. Але до цього я ще пробував жити в Дніпродзержинську, але там мені не дуже сподобалось, тому я купив квиток в один кінець до Львова.

Тут є багато волонтерських ініціатив, які на першому етапі допомагають переселенцю?

Не знаю, я цим не цікавився, мені це не потрібно, я можу сам собі допомогти.

Ви з тих переселенців, які самі планують своє життя на новому місці і які самі себе забезпечують?

Так, звичайно. Нащо мені ще брати від держави чи від організацій гроші, хай краще підуть на щось корисне.

Як у Львові знайти житло і роботу? Це для київських переселенців зі Сходу найбільш актуальні запитання, бо там дуже великий наплив людей. У Львові по-іншому чи також важко?

Також само важко і у Львові, і в Дніпропетровську, скрізь важко. Я довго тут шукав житло, коли знали, що зі Сходу, навіть не хотіли пояснювати. Деякі пояснили, що донецькі приїжджають і претендують на житло, потім видбирають. Одна жінка сказала, що ми підірвемо їй хату. Це така демонізація східняків, хтось попрацював над нею колись.

Ви часто стикалися з цією демонізацією у побуті, не тільки у пошуку квартири або роботи?

Ну є прошарок суспільства, котрий думає по шаблону, що на Сході одне тільки бидло і вороги народу. Але це залежить від рівня інтелекту людини.

Як взагалі поводяться переселенці зі Сходу, вони створюють своєю поведінкою прецеденти, що таке насторожене ставлення до східняків може бути виправдане, чи це міфи на порожньому місці?

Є такі люди, на жаль, котрі підтверджують стереотипи, які приїжджають і показують свою нечемну поведінку. Це пияцтво, і я цього не розумію в стані війни. Якби цих прецендентів не було, то ця хвиля незадоволення щодо східних людей сама по собі зникла. Є люди, які заробляють на провакації.

Хочу запитати про адапрацію донецьких у Львові. Наскільки можливо знайти престижну роботу чи відкрити свій бізнес?

Я не думаю, що це якось залежить від того, звідки людина. Це залежить від навичок.

Тут на Львівщині намагаються переселенці підтримувати контакти між собою, триматися купи, як це роблять кримські переселенці, створюють організації?

Є одна організація при греко-католицькій церкві, там багато переселенців, вони спілкуються, нещодавно вони вертеп робили на Різдво.

Чи є у Вас відчуття, що ті, хто переселився, після закінчення бойових дій назад не повернуться?

Тут люди на дві категорії діляться: ті, хто повернеться, і ті, хто не повернеться. Є люди, котрі чекають кінця війни, щоб повернутися додому. Я не збираюся повертатися туди з певних причин.

Ви в Льовові вже півроку, Ви вже адаптувалися, чи цей процес ще триває?

А до чого адаптовуватися! У Львові такі самі люди, як і в Донецьку.

А Ви почуваєтеся тут у безпеці від диверсантів, які часто навідуються в тилові регіони?

Я не знаю, як вони можуть особисто мені погрожувати. Не думаю, що вони тут почнуть якісь активні дії, тому що тут за це просто лінчують.

Коли закінчуться бойові дії, як зміниться Ваш регіон – Донбас? Що це будуть за зміни, позитивні чи негативні?

У донецьких людей дуже багато гонору, вони вважають, що вони всіх годують, багато чого собі приписують. Я не знаю, що буде після закінчення бойових дій, але те, що буде на Донбасі, залежить від цього гонору. Я не можу сказати, що буде якась розруха, але Донецьк повернеться до 90-х, влада буде вибиратися через зброю.

Рушійна сила Донбасу – це ті, хто виїхали, чи ті, хто лишились?

Активна сила виїхала, пасивна сила залишилась. І тут вже питання в кількості, і пасивна сила у більшості. Мій батько впевнений, що той терор, що на Донбасі, влаштований українською армією, я нічого з цим не можу зробити. Подивимось, чи буде Донбас заселятися активними українцями чи все залишиться так як було.

Анастасія Багаліка для Громадського радіо.

Програма «Хроніки Донбасу» на Громадському радіо підтримана Канадським фондом місцевих ініціатив.