Російські авіабомби з дальністю 200 км: кому загрожують і як сконструйовані

Авіабомби з крилами і китайськими двигунами

Анатолій Храпчинський пояснює, що йдеться про подальші модифікації вільнопадаючих бомб із уніфікованим модулем планування та корекції (УМПК) — крилами, що збільшили радус дії бомби до 40-70 кілометрів. Пізніші вдосконалення дозволили збільшити цей показник до 100 кілометрів. Зараз на такі авіабомби встановили китайські реактивні двигуни, які теж суттєво збільшили радіус ураження зброї, каже експерт.

«У росіян є керована авіабомба «Гром», яка може використовуватися тактичною авіацією. А от КАБ з УМПК — це просто вільнопадаюча бомба, яких вдосталь у РФ. Крила можна зробити на звичайному станку, що не має військового призначення, плюс дешевий китайський реактивний двигун, що продається як двигун для авіамоделювання. Тобто це просто набір побутових інструментів, з яких зробили зброю, що може доносити 250 і більше кілограмів на значну дистанцію», — говорить Анатолій Храпчинський.


Читайте також: У будь-якому разі Росія буде намагатися збільшувати виробництво ударних БпЛА — Храпчинський


Методи застосування та протидії

За його словами, за допомогою таких модифікацій росіяни намагаються не лише збільшити зону ураження своїми бомбами, але й територію, з якої вони можуть безпечно їх запускати. Збільшення цієї відстані може убезпечити ворога від українських систем ППО чи винищувачів-перехоплювачів.

Експерт говорить, що наразі росіяни використовують від п’яти-шести тисяч КАБів на місяць на лінії бойового зіткнення та у прифронтових регіонах. Він зауважує, що траплялися випадки, коли протягом однієї атаки на ділянку фронту залітало близько 280 ворожих авіабомб.

«Тобто ми можемо зрозуміти, що це інструмент, який ворог може собі дозволити. КАБів достатньо залишилося з часів Радянського Союзу. Їх росіяни виробляють на злагодженій лінії арсеналу, і це не високотехнологічна зброя. Ті ж модулі УМПК виготовляються на тактичному ракетному озброєнні. Тому тут ми кажемо про простоту виконання», — говорить Анатолій Храпчинський.

На його думку, РФ шукає дешеві засоби терору, які вона зможе використовувати у великих кількостях. За словами експерта, зважаючи на таку масовість застосування КАБів та їх велику швидкість, більш ефективним засобом протидії є не сучасні дрони-перехоплювачі, а традиційний метод знищення російських літаків на місцях їх базування. Крім того, дев’ять найбільших російських оперативних аеродромів розташовані на порівняно незначній відстані від України, говорить Храпчинський.

За його словами, росіяни уже використовували такі авіабомби у низці своїх атак на українські міста. Ці засоби терору мають ретельно аналізуватися, зокрема, щоб визначити напрямки роботи ворога, говорить експерт.

«Умовно, якщо ми отримаємо бельгійські F-16 та зможемо використовувати ракети США AIM-120 серії D, які працюють на 180 і більше кілометрів, коли ми отримаємо шведські літаки дальнього радіолокаційного виявлення, то ми відтягнемо російську авіацію, але у них уже є КАБ, що працює на понад 150 кілометрів», — каже Анатолій Храпчинський.

Яку загрозу можуть становити оновлені авіабомби

Експерт зауважує, що якщо Білорусь повернеться до більш активної підтримки російської агресії, то модифіковані КАБи становитимуть загрозу і для Київської області. За словами Храпчинського, коли ЗСУ звільняли Харківщину, однією з основних цілей було відтягнути російську ствольну артилерію від Харкова на відстань, де вона буде неефективна.

«Зараз ми бачимо, як FPV-дрони прилітають по Харкову, а «Ланцети» — по Чернігову. Якщо проти них можна використовувати засоби РЕБ, то проти КАБів це лише зменшення точності, спосіб відвести на 50-100 метрів. В умовах густонаселеного пункту це призводить до трагічних наслідків», — каже експерт.

За його словами, КАБ містить модуль, що дозволяє певною мірою коригувати місце його удару. Тим не менш, здебільшого росіяни спрямовують свою зброю на цивільну інфраструктуру, говорить Анатолій Храпчинський. З цієї точки зору, найбільш ефективним способом протидії російському терору є знищення ворожої авіації чи утримання її на більшій відстані. Але для цього у прикордонних та прифронтових регіонах мають бути розташовані системи ППО стратегічного значення, такі як Patriot чи NASAMS, говорить експерт.

Довідково

У ніч на 21 жовтня російські окупанти атакували Харків КАБами. За даними міського голови, ворог завдав шість ударів. Через атаку девʼять людей постраждали. Про наслідки ворожих ударів в етері Громадського радіо розповіла журналістка Анна Черненко:

«Обстріляли Індустріальний та Немишлянський райони. За повідомленням мерії, найбільше руйнацій саме в Індустріальному районі. Там КАБи спрямували на приватний сектор, але, на щастя, немає значних руйнацій».

Крім того, у попередні дні деякі регіони України були вперше уражені російськськими КАБами. Так, 20 жовтня керована авіабомба впала у Полтавській області, перед цим вона пролетіла над територією Харківщини. 16 жовтня Росія вперше вдарила КАБами по Миколаєву. Про це повідомив голова Миколаївської військової адміністрації Віталій Кім в ефірі телемарафону. За його словами, росіяни спрямували на місто дві авіабомби.


Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі


Цю публікацію було профінансовано урядом Великої Британії в рамках проєкту «СRITICAL INFORMATIONAL NEEDS RADIO CONTENT FOR FRONTLINE AND BORDERLINE UKRAINE COMMUNITIES», що реалізувався Громадським радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору(ам) і можуть не збігатися з офіційною позицією уряду Великої Британії


Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете:

Теги:
Може бути цікаво