Стрес під час війни
Майже три роки повномасштабної війни не могли суттєво не позначитись на психологічному стані людей. Дослідження свідчать про те, що в 2023 році в Україні було 10% людей, які перебували у стані високого рівня дистресу (руйнівного стресу, коли людині важко жити в такій ситуації). Сьогодні — вже 25% людей мають високий рівень дистресу. Про це в етері Громадського радіо заявив директор Інституту соціології НАН України Євген Головаха.
«Це і втрати наші, і людські, і матеріальні. Коли люди самі називають головний стресор, то йдеться про переживання, пов’язані з отриманням інформації з медіа. Так що на медіа велика відповідальність. Більше 80% кажуть, що саме це може спричиняти стрес. Так, стрес є, підвищилась тривожність, стало важче в психологічному сенсі, але головне: це не є визначальним показником морально-психологічної і соціальної стійки. На другому місці — страх за життя і здоров’я близьких, і цей фактор не змінюється в порівнянні з 2023 роком. Тобто все одно переважна більшість українців, не зважаючи на всі тяготи війни, готові терпіти задля того, щоб в цій війні перемогти», — зазначив експерт.
Євген Головаха вважає це дивовижним фактором.
Психологічний стан населення стає важчим, але це принципово не позначається на готовності протистояти агресії, вважає Євген Головаха.
«Тобто, я би так сказав, що українці демонструють високий рівень здатності протистояти навіть психологічним стресорам. Якщо врахувати, що багато людей перебувають у стані дистресу, тобто стресу, який позначається на працездатності людей, все одно переважна більшість готові до спротиву заради того, щоб зберегти незалежність країни. І заради того, щоб Україна закінчила війну на справедливих умовах», — зазначив він.
Найкращим механізмом зняття втоми й стресів є позитивні новини з фронтів.
«Перед наступом в Курській області за два дні Центр Разумкова проводив опитування. І перші два дні до наступу на Курську область були негативні оцінки ситуації в країні. А після того дня, коли почався ось цей успішний наступ і два дні добирали інформацію, оцінки були протилежні ситуації. Розумієте? Зрозуміло, гарні новини з фронту — це головний чинник», — підсумував він.
Читайте також: Соціологи з’ясували, чи підтримують українці заборону Telegram
Євген Головаха впевнений, що незалежно від того, як складаються події на фронтах, треба створювати вже зараз чітку систему психологічної підтримки населення.
Починаючи від тих груп, які найбільше страждають (люди на фронті й ті, хто пройшли в фронт, а також ті, хто живуть і працюють у прифронтових регіонах, люди з дистресом). Тобто має бути така система, що людина знає, якщо вона відчуває психологічну втому або вичерпаність сил, або відчуває надмірну тривогу, чи відчуває, що в неї з’являються депресивні емоції, вона має чітко знати, до кого, як звернутися, щоб отримати необхідну допомогу.
«Насамперед це залежить від психологів, психотерапевтів і громадських організацій, які можуть взяти на себе таку психологічну допомогу. Волонтери, в яких дійсно достатньо внутрішніх сил і енергії, щоб допомагати іншим», — запропонував соціолог.
Євген Головаха також нагадав, що не випадково найбільш популярна нині спеціальність у вишах, на яку йдуть молоді люди, — це психологія. Колись це були програмісти, а зараз на першому місці — психологи.
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Українці найбільше українці довіряють ЗСУ, найменше — уряду України. Про це йдеться у соціологічному опитуванні.
25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». Його ініціатори запропонували впровадити регулювання платформи Telegram.
19 травня речник ГУР Андрій Юсов заявив, що роботу месенджера Telegram в Україні потрібно врегулювати. За його словами, у військовій розвідці неодноразово фіксували випадки співпраці команди розробників із російськими спецслужбами. 5 серпня керівник комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що через загрози, які несе Telegram Україні, його потрібно закрити. 7 вересня керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що заборона Telegram технічно складна і замість неї потрібно провести деанонімізацію каналів на цій платформі.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі