Як в Україні будуть продавати в’язниці — пояснює заступниця глави Мін'юсту

Міністерство юстиції ще у серпні 2020 року заявило про великий розпродаж нерухомого майна пенітенціарної системи, тобто в’язниць.

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Олена Висоцька

Як в Україні будуть продавати в’язниці — пояснює заступниця глави Мін'юсту
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-drivetime-21-02-19_vysotska.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/02/hr-drivetime-21-02-19_vysotska.mp3
Як в Україні будуть продавати в’язниці — пояснює заступниця глави Мін'юсту
0:00
/
0:00

Як продаватимуть в’язниці, куди підуть кошти та чи вплине продаж цього майна на утримування засуджених? Обговорювали із заступницею міністра юстиції Оленою Висоцькою.

Олена Висоцька: Зараз в українській пенітенціарній системі працює 109 установ виконання покарань. Законсервованих, які потенційно можуть бути передані до Фонду держмайна на приватизацію, — 35.

Тетяна Курманова: Розкажіть, будь ласка, чому ці установи закривали. Із чим це пов’язано? В Україні стало менше ув’язнених? Чи відбулась лібералізація законодавства?

Олена Висоцька: Упродовж останніх 10 років до тих законодавств, що пов’язані зі статусом засудженого або ув’язненого, вносили зміни і деякі з режимів установ виконання покарань стали менше застосовувати. Наприклад, це стосується виправних центрів або установ з мінімальним режимом утримання.

В Україні розвивається пробація, тобто кримінальні покарання без утримання людини у місцях несвободи. Сьогодні на пробації 60 тис. клієнтів. До ухвалення Закону «Про пробацію» це могли бути класичні засуджені, які перебували в установах виконання покарань. Але Україна розвивається і це сприяє тому, що кількість засуджених у порівнянні з 90-ми роками, значно зменшилась. Тому є підстави для оптимізації, тобто переведення з малонаповненої установи до іншої малонаповненої і таким чином, одна з них може бути законсервована.

Тетяна Курманова: Але водночас минулого року повідомляли, що в Україні, за офіційною інформацією, є перенаповнені установи. Тому цікавить, як саме складали список об’єктів на консервацію і як обирали конкретні установи?

Олена Висоцька: Переповненими, на жаль, залишаються і на сьогоднішній день слідчі ізолятори, цю проблему ми не можемо поки що вирішити. В Україні нас 30 слідчих ізоляторів. Усі вони або майже наповнені, або переповнені. Про закриття СІЗО тут не йдеться, вони навпаки потребують додаткових змін. Або таких змін до законодавства, де б домашній арешт був альтернативою переміщення до СІЗО і суди частіше це застосовували.

Однією з причин закриття малонаповнених установ виконання покарань є заповнення менш ніж на 50%. Саме ці установи спецкомісія при Мін’юсті розглядала для консервації. Для закриття та консервації ми обираємо найгірші з технічної точки зору установи, щоб не вкладати кошти у їх ремонт та утримання, а натомість перевести людей до кращих умов. Саме так і ухвалювали рішення про закриття.

Тетяна Курманова: У наших слухачів та слухачок, а також у багатьох правозахисниць та правозахисників свого часу були питання щодо того навіщо було закривати Бучанську виправну колонію, де була міжрегіональна профільна лікарня. Також постійно згадують Бердянську колонію №77, де заявляють про погані умови утримування та застосування катувань до засуджених. Чому такі, як ця колонія, не закривають, а такі, як Бучанська, у відносно нормальному стані, закривають? 

Олена Висоцька: Питання у тому, що Бучанська виправна колонія №85 була технічно зношеною. Ми навіть запрошували туди міжнародних партнерів, нардепів, урядовців і проводили там презентацію реформи пенітенціарної системи. Тоді всі могли побачити, які там умови, скільки є приписів прокуратури по ній, скільки актів реагування Уповноваженої з прав людини щодо умов отримання. Умови утримання у ній були дуже погані. Проблеми були і з температурним режимом, і з іншими сферами життя, і вирішити їх без додаткових капітальних видатків було неможливо. Тому ухвалили рішення її закрити і розвести людей у кращі умови.

По виправній колонії №77 питань саме до матеріально-технічних умов утримання немає, там більше є питань щодо режиму у цій установі і щодо звинувачень адміністрації або окремих працівників у жорстокому поводженні із засудженими. Питання досі не закрите, бо усі розпочаті кримінальні справи ще не завершені і ми не можемо зараз говорити підтверджені ці факти чи ні. Підстав для закриття цієї установи сьогодні немає, оскільки вона наповнена і загалом вона перебуває у кращому матеріально-технічно стані, порівняно з іншими колоніями аналогічного режиму. Коли будуть завершені відповідні кримінальні справи, тоді будуть інші рішення. Якщо потрібно змінити, наприклад, кадрове керівництво, то закривати цю установу не завжди є виходом.

Тетяна Курманова: Що буде із землею під будівлю та навколо? Як відбуватиметься приватизація? 

Олена Висоцька: Земля під установами виконання покарань є власністю держави. В інвесторів, які придбають ці будівлі, буде право оформити право на постійне користування такими земельними ділянками.

Взагалі кожен об’єкт оцінюється експертизою. Наприклад, в Ірпені об’єкт уже пройшов дооцінку, експерт визначив, що справедливою є ціна 220 млн грн. Аукціон уже стартував. Перший лот Фонд держмайна уже виставив на сайті. Аукціон триватиме 30 днів, до 16 березня. Усі зацікавлені покупці можуть приєднуватися і брати участь.

Повну програму слухайте в аудіофайлі. 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS